Розарій у «Володарі перснів» Толкіна

У романі англійського письменника Дж. Р. Р. Толкіна «Володар парснів» Ґаладріель дарує Фродо, який залишає Лотлоріен, особливий подарунок: Фіал – світло Еаренділу, зірки, яка була для ельфів чимось на зразок Полярної або Ранкової зірки, що вказує їм шлях до берегів Безсмертних земель. Даруючи Фіал, Ґаладріель пояснює сенс подарунка: “Хай буде він тобі світлом у темряві, коли інше світло померкне”.

– Тебе, Хранителю, я обдаровувала в останню чергу, – подивившись на Фродо, сказала Ґаладріель, – саме тому, що давно вже вирішила, як хоч трохи полегшити твій шлях. – Володарка піднялася і простягнула Хоббіту кришталевий, підсвічену зсередини посудину. – У цьому фіалі, – пояснила вона, – крапля води з Дзеркальної Заводі, пронизана променями Вечірньої Зірки. Чим чорніш Пітьма, тим яскравіше він світиться. Сподіваюся, що якщо на твоєму шляху померкнуть інші джерела світла, то тобі допоможе Ельфійський Світильник, – згадай тоді Ґаладріель з її Дзеркалом!
Вперше Фродо використав Фіал як світильник у печері Шелоб, де зло відчувалося настільки виразно, що ноги Фродо підкосилися. Здійнявши руку з фіалем, він прокричав: “Aiya Eärendil Elenion Ancalima!” (Радуйся, Еаренділе, найясніша із зірок!) Повільніше, ніж йому хотілося б, його рука піднялася до грудей і дістала фіал Ґаладріель. У перший момент він ледь мерехтів, як зірка крізь густий туман, а потім світло посилилося і засяяло, як срібне полум’я, немов сам Еаренділ з останнім Сільмаріллом во лбу спустився з небесних стежок. Морок відскочив, повітря навколо перетворився на сяючий кришталь, і рука, що тримала фіал, засвітилася білим вогнем. Вражений Фродо дивився на цей чудовий світоч. Він і не підозрював, яка сила прихована в ньому. Після відплиття з Лоріена він жодного разу не діставав подарунок Галадріель, боячись виявити себе. – Айа Еаренділ Еленіон Анкаліма! – Пролунало у тиші, і Фродо сам здивувався незрозумілим, але, безсумнівно, вимовленим ним словам. Здавалося, хтось інший говорив через нього, говорив ясним голосом, зовсім не відчуваючи смороду цієї ями.

По цих словах світло зробилося ще яскравішим. Пізніше, коли Фіал використовував Сем, він прокричав: А Елберет Гілтоніель

про Менелая-пала діріель,

ле неллон сі ді’нгурутос!

А тиро нин, Фануілос!

Про Елберет, з небес

О! королева, яка запалює зірку за зіркою,

яка зодягнена в біле і поглядає з небес;

тут, охоплений жахом Смерті, я кличу:

О, охрани мене, Елберет!

Для тих, хто не сильний в Толкіні: Елберет (або Варда) – це Цариця Зірок у толкінівського міфології. За словами Сема, це світло “запалиться подібно до зірки, яка з висоти небосхилу висвітлює непроглядну темряву”. Дар Ґаладріель і джерело світла – Фіал – для нас є образом Розарію. Пресвята Діва Марія, найвродливіша з жінок, дарувала нам Розарій як світло в пітьмі. Молячись з Розарієм в руках ми звертаэмось до Марії як до Зірки Ранкової, що веде нас до небес Її Сина. Шепочучи “Радуйся” ми просимо Царицю Небесну, убрану в зірки, про допомогу в найтемніші часи нашого життя. Навіть згадана молитва Сема так дивно схожа на слова, які ми вимовляємо в Розарії: “Радуйся, Цариця … охоплений жахом Смерті, взиваю … охрани мене”.

Можна виділити три дії, які здійснює Фіал, і які уподібнюють його до Розарію. По-перше, Фіал дає світло, що висвітлює хоббітам шлях, щоби вони не спіткнулися. Молячись Розарій, ми зростаємо в благодаті і починаємо краще розуміти, як саме нам слідувати нашим шляхом. Ми віримо, що якщо звертаємося до Бога за заступництвом Богородиці, Він приверне нас до Себе, у Кому вся наша радість. По-друге, Фіал дає хоббітам надію. Незважаючи на випробування, які постають на їхньому шляху, світло Еаренділя нагадує їм великі історії про те, як інші здобували перемогу над злом і над мороком Мородора, про те, що у світі ще є краса і добро і істина. Розарій Марії – джерело надії для нас. Розмірковуючи про життя Христа і ходячи з Ним, ми починаємо розуміти, що смерть – це не кінець життя, що Христос переміг смерть, і що Він пообіцяв Своє Царство тим, хто слідує за Ним. По-третє, Фіал спричиняє жах павучихи Шелоб – давнє зло кидається навтьоки при вигляді ельфійського світла. Точно так само, Святий Розарій – жах для бісів, наша вірна зброя в боротьбі і проти наших гріхів, і проти зла у світі. Доказів цьому не потрібно – просто подивіться на житія святих. Однак сам по собі Розарій набагато сильніше за Фіал. Це молитва, яка може бути благанням, роздумом, подякою, славослів’ям, навіть умилостивленням за гріхи. Одного лише Розарій не може вчинити: миттєво вирішити всі наші проблеми. На завершення Розарію ми молимося, щоби ми могли наслідувати тому, про що говорять Таємниці, і знайти те, що ними обітованої. Ми повинні наслідувати те, про що говорять Таємниці: від Благовіщення через Розп’яття до Воскресіння. Розарій не візьме від нас біль, якого завдає життя, але допомагає побачити наші страждання у світлі Хреста Христового. Так радіймо, маючи надію на те, що Пресвята Діва Марія поведе нас через все, що зустрінеться на нашому шляху, до Сина свого і Господа нашого Ісуса Христа.