Монс. Ауса: право на життя і свободу віросповідання все частіше порушується

Організація Об’єднаних Націй покликана невпинно захищати свободу думки, совісті і віросповідання: про це заявив постійний спостерігач від Апостольського Престолу при ООН монс. Бернардіто Ауса. Архиєпископ виступив з нагоди 70-ї сесії Генеральної асамблеї ООН, яка була присвячена питанням розвитку та захисту прав людини.

Ватиканський прелат підкреслив необхідність відродження системи прав людини: в їх основі повинно знаходитися право на життя, яке Папа Франциск визначив як право на саме існування людської природи.

Справді, зазначив архиєпископ, у всьому світі це право продовжує ставитися під сумнів, ігнорується і навіть презирається, чому свідки – прикрі ситуації, в яких знаходяться найбідніші і найбільш вразливі, ненароджені діти, старі, інваліди, жертви війни і торгівлі людьми, мігранти та біженці. Прагнення до оновлення, зазначив монс Ауса, повинно починатися з суспільства і з включення в концепцію загального блага таких критеріїв, як захист і просування права на життя для всіх людей. Це означає не тільки правовий та політичний захист життя – від зачаття до природної смерті, – але й охорону «довкілля та основних потреб людей, таких як харчування, житло, робота, охорона здоров’я та освіта». Було б помилкою міжнародного рівня, підкреслив монс. Ауса, забувати про значення універсальних і основних прав людини і займатися просуванням «нових» категорій і визначень права. «Виборчий пріоритет людських і громадянських прав», який «часто затьмарює наші дискусії», стає загрозою тим, чиї основні права зневажаються.

Постійний ватиканський спостерігач звернув увагу міжнародної асамблеї на часті випадки порушення прав на свободу думки, совісті і релігії, що відносяться до свободи навкрнення та віросповідання. Монс. Ауса також нагадав про зростання насильства, вчиненого в ім’я релігії, так само як і про «мерзенні злочини проти свободи віросповідання», таких як кари, насильницькі навернення в іншу конфесію, конфіскація майна, «санкції» за сповідування іншої релігії. За все це «непропорційно» платять меншини. Хоча відповідальність за такий стан справ лежить не на установах або органах державної влади, зазначив ватиканський спостерігач, не можна забувати про «систематичні невдачі урядів, про затримки і недоліки» у боротьбі з «недержавними і агресивними суб’єктами», які явно мають намір «знищити релігійне, культурне та етнічне розмаїття ».