На президентських виборах в Лівані маронітські єпископи підтримують “компроміс” на ім’я Франж’є

Компромісне рішення, як поступове досягнення серед протиборчих політичних сил у Лівані, бачить маронітського Сулеймана Франж’є, який показав себе сильним суперником і є “прекрасною можливістю” для подолання інституційного тупика, що давно вже паралізував країну політично. Тому всі політичні сили покликані “згодитися і співпрацювати”, знаючи, що “президент є наріжним каменем в країні, в її історичних та інституційних аспектах”. Цими словами маронітські єпископи, під час їх щомісячній зустрічі вчора в патріаршому осідку в Бкерку, під головуванням Патріарха Бутрос Бешара Рай, чітко виразили в комюніке, опублікованому після завершення, їх одностайну підтримку гіпотезі, яка передбачає вибори президентом Сулеймана Франж’є, друга дитинства президента Сирії Башара Асада і лідера руху партії Марада (утвореної в 1991 році, коли воєнізована бригада Марада вирішила стати політичним суб’єктом).

Ліван залишається без президента з травня 2014 року, коли термін перебування Мішеля Сулеймана на посаді закінчився без обрання наступника через суперечки між основними політичними силами. Президентська вакансія, спричинена фракційними розбіжностями впродовж останніх 18 місяців, паралізувала як Національні збори, так і уряд.

Поява кандидатури Франж’є може стати компромісом між двома блоками – “Коаліція 8 березня” і “Коаліція 14 березня”, – які домінують на ліванській політичній сцені. Парламентарів буде запрошено проголосувати до Різдва.

Під час їх зустрічі вчора, маронітські єпископи також розглянули інші національні та міжнародні питання, висловлюючи глибоку стурбованість з приводу відновлення нападів і вибухів в Лівані, таких як терористичної бійні в Бурдж-ель-Баражне, на південь від шиїтської дільниці в Бейруті. “Насильство, яке поширюється в Лівані і в усьому світі”,- написали єпископи в своїй заяві, поданій Agenzia Fides,- “відображає, як говорить Папа Франциск, свого роду поширення світової війни. У цьому контексті Ліван повертає собі весь його сенс “країни-повідомлення”, і ліванці повертають свою відповідальність у поширенні цього повідомлення і в консолідації цієї моделі”.

Папа Іван Павло II писав, що “Ліван є більше, ніж країна: це послання свободи і приклад плюралізму як для Сходу, так і для Заходу”. Він написав це у своєму листі від 7 вересня 1989 року, в якому благав повернутися до мирного співіснування між різними релігійними, етнічними та політичними ідентичностями в ліванській нації, ще тоді трагічно спустошеній громадянською війною.