Інтерв’ю Папи Франциска журналу «Credere»: «Я – прощений грішник»

Папа Франциск дав інтерв’ю щотижневому журналу «Credere», офіційному органу ювілею милосердя.

Яка була необхідність у проведенні Ювілею в умовах сьогоднішньої ситуації в Церкві та світі? На це питання Папа відповідає, що він відчув бажання продовжити традицію, започатковану Папами Павлом VI і Іваном Павлом II, які ставили особливий акцент на Божому милосерді. «Очевидно, що сучасний світ потребує милосердя, співчуття – співчуття разом». Ми звикли до поганих новин, до жахливих звірств, до жорстокості, які ображають ім’я і життя Бога. Світу необхідно відкрити, що Бог – Батько, що Він є милосердя, що не можна йти шляхом жорстокості й осуду. Сама Церква, – зазначає Папа Франциск, – іноді йде жорстким шляхом, впадаючи у спокусу суворості, підкреслюючи лише моральні норми і залишаючи багатьох за своїми межами». «Всі ми грішники, – сказав далі Папа, – всі ми несемо внутрішні тягарі. Я відчув, що Ісус бажає відкрити двері Свого серця». Майбутній Ювілей буде «роком прощення і роком примирення» в епоху «блюзнірства проти людства», яким є виробництво і торгівля зброєю, вбивства, знущання над людьми.

Папу запитали, в який момент свого власного життя він відчув милосердний погляд Господа. «Я грішник, – так Папа почав свою розповідь, – я – прощений чоловік. Бог милостиво споглянув на мене і пробачив. Донині я роблю помилки і гріхи і сповідаюся кожні 15-20 днів». Папа розповів про особливий моменті свого життя: йому було 17 років, він був практикуючим католиком, але це виявлялося лише у відвідуванні недільної Меси. Одного разу юний Хорхе Бергольйо проходив повз парафіяльну церкву і відчув, що має увійти й висповідатися. Після розмови зі священиком щось в ньому змінилося, і він повернувся додому з впевненістю, яка ніколи вже не залишала його, що повинен присвятити себе Богові. Священик, у якого Хорхе сповідався, незабаром помер від лейкемії, і хлопець відчув себе так, ніби Сам Бог його залишив. Саме тоді він і випробував на собі Боже милосердя, яке стало згодом його єпископським девізом: «Miserando atque eligendo». Папа пояснює, що цю фразу неможливо точно перекласти мовами, в яких немає герундія. Перше слово означає приблизно «омилосердив».

Як же отримане милосердя змінює наше ставлення до інших людей? Досвід милосердя призводить до терпимості, терпіння і ніжності, відповідає Папа і зупиняється на слові «ніжність». Про «революцію ніжності» – цей термін вже давно знайомий нам по багатьох висловленнях Папи – він, виявляється, говорив ще задовго до понтифікату, а саме в 1994 році на Синоді Єпископів. Тоді, розповідає Папа, один дуже літній і шанований єрарх зробив йому зауваження, – мовляв, це недоречне словосполучення. «Але я, – каже Папа, – донині продовжую стверджувати, що революція повинна бути саме революцією ніжності, оскільки від неї витікають і справедливість, і все інше». Така революція, пояснює Святіший Отець, відбувається тоді, коли ми намагаємося увійти в становище іншої людини замість того, щоб думати про власні інтереси. Папа закликав віруючих повторювати: «Я нещасна людина, але Бог любить мене таким. Значить, і я повинен любити так само інших людей».

Один їх жестів «революції ніжності» – це ласка, сказав далі Папа Франциск. «Ласка – це жест, який іноді витлумачують двозначно, але ж це – перший жест мами і тата до щойно народженої дитини: щоб сказати «я люблю тебе», «я хочу, щоб у тебе все було добре».

Наприкінці Папу попросили поділитися своїми особистими планами на Ювілей Милосердя. Які жести сам він має намір здійснити як свідчення Божого милосердя? «Буде багато таких жестів, але одну п’ятницю кожного місяця я хочу присвятити особливому жесту».