Греко-католицьке “коріння” Святішого Отця Франциска

Не всі знають про дуже теплі і тісні стосунки Папи Франциска з Українською Греко-Католицькою Церквою. У дитинстві він познайомився із о. Степаном Чмілем та пізнав красу греко-католицької Літургії.

Ще як учень шостого класу в Буенос-Айресі він був під опікою греко-католицького священика, салезіянина – о. Степана Чміля. Отець народився 20 жовтня 1914 року в родині Шидловських у Судовій-Вишні на Галичині. Як вісімнадцятирічний юнак в 1932 році з доручення Митрополита Андрея Шептицького поїхав до Італії, до міста Івреа, де вирішив стати духовним сином св. Івана Боско.

У 1945 році в Римі він був висвячений на священика і став директором гідів Катакомб св. Каллиста. Відтак міг допомагати українським біженцям, які не мали змоги вернутись до свого краю. 1948 року отець був висланий до Аргентини, до Буенос-Айреса, де став душпастирем українських біженців.

А 1976 року Патріарх Йосиф Сліпий, дуже цінуючи діяльність та ревність о. Степана, нагородив його титулом Патріаршого Архимандрита. І 2 квітня 1977 року таємно висвятив його на єпископа в монастирі оо. Студитів у м. Маріно біля Риму, зважаючи на важкий період життя Церкви в Україні.

Блаженніший Любомир Гузар так розповідає про отця: “У Римі поширеною була думка, що о. Степан “праведна, свята людина”. Всі його шанували, бо відчували його святість. Його святість була автентичною, […] яка не кидалась прямо у вічі, але яка справді перебувала у ньому і випромінювалась на свій спосіб назовні […] він мав стільки гарних та святих чеснот. Говорити про “славу святості” о. Степана є зовсім правильно, бо він був справді “праведником на землі!”.

Кожного дня, під час своєї праці у Буенос-Айресі, о. Степан вставав дуже рано і відправляв Службу Божу у візантійському обряді. Одного разу, розмовляючи з вихованцями салезіянської школи, при якій він служив, запропонував і запитав хлопців, чи вони б хотіли прислуговувати під час Літургії. Тільки один погодився – 13-річний Хорхе Маріо Берґольйо. Молодий хлопчина вивчив візантійську Літургію та навчився співати “Господи помилуй”. Оскільки, о. Степан відрізнявся неймовірною відданістю Україні і її Церкві, напевне, це зауважив і малий хлопчина, котрий щоранку молився з отцем Степаном.

Варто зазначити, що вже тепер, коли немає серед живих Владики Степана, і коли Україна потребує особливої молитви, бо перебуває у війні, за неї молиться Святіший Отець. Минулого року, коли вшановували пам’ять сотої річниці від дня народження Владики Степана Чміля, своє привітання окремим листом надіслав і сам Папа Франциск. У цьому привітальному листі Папа номінував Владику Чміля Єпископом і визнав його Слугою Божим. Святіший Отець писав дослівно так: “В період мого навчання я мав можливість познайомитися з цим священиком, першим українським салезіянином, який прибув до Буенос-Айреса в 1949 році та працював в Колегії “Wilfrid Baron de los Santos Angeles” у Рамос Мехія. Зазвичай, того року я прислуговував йому в щоденному служінні Св. Літургії і вже відтоді був вражений його любов’ю до служіння Божественної Літургії та його апостольським запалом, підтвердженням чого було його життя, цілковито посвячене Євангелію та улюбленому українському народу”.

Ще будучи кардиналом, Папа надіслав своє свідчення про Владику Степана до постулатури, що провадить його беатифікаційний процес.

Будучи ж Архиєпископом Буенос-Айресу, він одночасно служив як ординарій для вірних східних обрядів, які не мають в Аргентині своєї єпархії, а українська греко-католицька єпархія є суфраганною Архиєпархії Буенос-Айресу. Тут розпочав своє єпископське служіння Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, як єпископ цієї греко-католицької єпархії під безпосереднім проводом кардинала Берґольйо. А в приватній каплиці Папи знаходиться Ікона Пресвятої Богородиці, яку він отримав ще в Буенос-Айресі від Блаженнішого Святослава.

17 грудня Святіший Отець Франциск святкує 79 років. Недавно почався рік Милосердя, і цього літа, 2016 року нас чекають Світові Дні Молоді в Кракові. Можна з певністю сказати, що частково наш теперішній Папа завдячує своїй щирості, людяності, прагненням допомагати іншим, великим милосердям – греко-католицькому Владиці Степану Чмілю, котрий прожив достойне життя і був рясно обдарований Божими дарами.

Андрій Лецин, Роман Демуш