Митрополит Ігор: Наше прив’язання до землі паралізує наші духовні зусилля

У празник Богоявлення ГНІХ, 19 січня 2015 року, Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський звершив Божественну Літургію в Архикатедральному Соборі святого Юра (м. Львів, пл. св. Юра, 5).

«Сьогоднішнє свято, Богоявлення, обдаровує нас незбагненним знанням, світлом, спокоєм: об’явлення Пресвятої Трійці. Господь вирішив сказати людині більше про себе…коли Ісус вийшов із води – небо відчинилося, а Святий Дух у вигляді голуба спускався на нього, тоді прогримів голос Небесного Отця, що це – його улюблений Син! Присутні особи цього видива разом зі святим Іваном, стали свідками об’явлення Пресвятої Трійці! Бог представив себе людині в трьох Особах. Господь любить людей, тому всякими способами зближається до людини. Він не поступає, як строгий суддя, навпаки, завжди проявляє себе у вигляді милосердного та люблячого батька» – наголосив Митрополит у своїй проповіді.

По завершенні Архиєрейської Божественної Літургії, Митрополит Ігор звершив Чин великого освячення води та благословення вірних.

Слово Митрополита Львівського на празник Богоявлення ГНІХ

Тит. 2,11-14; 3,4-7 Мт. 3,13-17.

Доброчесні отці,
Дорогі сестри і брати,

втішаюся вами, коли бачу, що приходите на спільну молитву в церкву, шукаєте способу прославляти Бога, любити його та виборюєте вічну нагороду. Звичайно, що незабаром усе залишимо на землі: всі радощі та поразки, здобутки й духовні промахи… Наше буття на землі обмежене часом, а у вічності, до якої прямуємо, не існує часу. Коли любимо Бога – душа набирає небесного вигляду, прагне сяючих висот! Наше прив’язання до землі, часто, паралізує наші духовні зусилля, бо немічна людина шукає собі заспокоєння та задоволення снаг. Це є коротко триваюче явище, за яким не слід гнатися, бо воно наче марево, не насичує духа, приносить розчарування. Бог створив людину, щоб любила Його, а вона забуває про цей неповторний дар!

Господь народився, одягаючись у тіло людини, правда, наше тлінне, а тіло Божого Сина – нетлінне, бо воно святе. Христос – Боголюдина! Сьогоднішнє свято, Богоявлення, обдаровує нас незбагненним знанням, світлом, спокоєм: об’явлення Пресвятої Трійці. Господь вирішив сказати людині більше про себе. І, коли Іван хрестив «на покаяння», Ісус Христос увійшов у воду разом з іншими грішниками, бо, Святий, прийняв на себе людські гріхи. Охрестився в Івана, але остаточно знищив людські гріхи, помираючи на хресті. Став хрещеним на рівні з іншими, хоч, Він – Бог. Не повинен цього чинити, але виконував волю Небесного Отця. Коли Ісус вийшов із води – небо відчинилося, а Святий Дух у вигляді голуба спускався на нього, тоді прогримів голос Небесного Отця, що це – його улюблений Син! Присутні особи цього видива разом зі святим Іваном, стали свідками об’явлення Пресвятої Трійці! Бог представив себе людині в трьох Особах. Господь любить людей, тому всякими способами зближається до людини. Він не поступає, як строгий суддя, навпаки, завжди проявляє себе у вигляді милосердного та люблячого батька. Бог прямував до Івана, до людини, щоби хреститися! І Син Божий не перестає приближатися до людей, бо Він дійсно любить людину й бажає взаємної любові від неї. Предтеча послужив Йому, подібно, кожна особа повинна з великою любов’ю служити Богові своїм життям! Він бажає нашої любові не тому, що її бракує Йому, але тому, що він бажає спасенної правди людям! Без любові Бога немає спасіння, немає нагороди, це спосіб позбавити себе вічної радості. Іван не зрозумів Божого Промислу, став боронитися, уважав себе негідним хрестити Бога?! А Син Божий бажав послуги людини, не стидався понижати себе, стояв у черзі з грішниками й приближався до Івана, який пророчим духом пізнав Спасителя. Господь зрівняв себе із грішниками, щоб підняти їх до стану праведності.

Це була надзвичайно успішна зустріч у водах Йордану, не лише, Спасителя світу з Іваном Хрестителем, але в присутності Божого люду! Син Божий підкреслив свою подібність із людиною в усьому, крім гріха (пор. Євр. 4,15). Бог відсунув заслону, щоб глибше виявити своє існування людям, нав’язує свій контакт з людиною та очікує на її відповідь живою вірою. У посланні написано: «Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина…» (Євр. 1,1-2). Свідоцтво Небесного Отця, вказує на Ісуса Христа, як його улюбленого Сина. Тому що Син Божий стояв у водах Йордану в людському тілі, це ще одне твердження, що кожна людина люблена Небесним Отцем, пов’язана з ним і Господь очікує на гідне духовне спілкування з ним. Син Божий одягнувся, з’єднав людську природу з божим Лоґосом, став людиною, щоб зодягнути людину в своє Божество! Господь не залишив людини після її невірності в раю та у багатьох інших випадках, а продовжує піклуватися про неї аж до ступені пониження себе. Світло увійшло в темряву, щоб розігнати морок гріху, а вчинити людську тілесну домівку сяючою часткою свого духовного світла. Бог різним способами промовляє до людини: через Адама та Єву, Каїна й Авеля, Ноя, Авраама та Мойсея, через суддів й царів, через Ісаю, Єзекіїля, Захарію, Івана Хрестителя та багатьох інших, через історію людства, особливо, через свого Сина, що прописано у Святому Писанні до сьогоднішнього дня.

Бог говорить до нас, переконує й запевнює, що він є, пам’ятає про людину й домагатиметься звіту із її життя. Ми не залишені самим собі, а за війни та розрухи, за пожежі, обман, хабарництво, кривди й терористичні акти, за підступ й негідне життя необхідно відповідати перед Господом! Небо перед нами завжди розкрите, Бог очікує нас, щоб нагородити, промовити: «… Гаразд, слуго добрий і вірний! У малому був ти вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість твого пана» (Мт. 25,23). Не стримімося бути великими й знатними, радше будьмо добрими та вірними слугами нашого Небесного Отця! Ми – охрещені, посідаємо дар Святого Духа: «А Утішитель, Святий Дух, якого Отець в ім’я моє зішле, той навчить вас усього і все вам нагадає, що я сказав вам» (Ів. 14,26). Необхідні відчинені духовні вуха та готове серце, щоби приймати навчання Святого Духа й виконувати волю Бога. Хай мати Божа допомагає нам збагнути єдину річ нашого життя: необхідність спасіння. Святий Іване Предтече, вимоли миру для нашого народу та гідного християнського життя!

+ Ігор
Митрополит Львівський, УГКЦ

19 січня 2016 р. Б. Архикатедральний Собор Святого Юра, м. Львів