Марта Зінько: «Майдан допоміг мені розібратися в людях»

Цього тижня Україна згадує події, які вплинули на зміну свідомості людей і підняли їхній дух, щоб відстоювати свої права, бажати кращого, гідного, достойного життя.

Учні п’ятого класу Школи святої Софії зустрілися та поспілкувалися з учасниками Майдану 2014 р.

– Що Ви пам’ятаєте з лютневих подій на Майдані?

Багато разів їздила на Майдан… поверталася на три-чотири дні додому – і знову їхала. Пам’ятаю, як люди здружувалися, якими щирими були одні до одних, як могли віддати останній одяг, коли хтось мерз, як жертвували своїм часом, як підтримували один одного.

– Ким Ви були на Майдані: простим працівником чи аніматором?

Люди на Майдані допомагали тим, що вони робили у повсякденному житті. Моя сестра, наприклад, допомагала на кухні. Я працювала в медпункті: ми видавали ліки, оцінювали стан хворих, бо це була зима і холодно, призначали лікування.

– Як, на Вашу думку, ці події змінили країну зараз?

Думаю, Ви зі мною погодитеся, що кожен українець став більше свідомим, кожен пам’ятає, скільки людей загинуло, скільки віддали життя за свободу, за те, щоб країна стала кращою, щоб не було корупції, щоби кожен думав не лише про себе, а і про ближнього. Думаю, що цей Майдан мав колосальний вплив, про що ми дізнаємося через кілька десятків років. Аж тоді побачимо, як на нас це позитивно вплинуло і відчуємо справжню вдячність усім тим людям.

– Як події Майдану вплинули на ставлення інших країн до України?

Думаю, що іноземні країни досі не можуть зрозуміти, як можна було стояти на холоді, мерзнути, відпрошуватися з роботи, не мати комфорту… Я більше ніж впевнена, що жодна з інших країн не змогла би цього зробити.

– Що було основною рушійною силою Ваших поїздок на Майдан?

Все почалося з побиття студентів. Це була образа, біль всередині за те, що людей, котрі хотіли висловити свою думку, хотіли свободи – не почули, а просто за це побили. Було глибоке співчуття цим людям. Ти відчував обов’язок: я мушу їхати. Це було щось з глибини душі – відчуття людської гідності.

– Чи змінили Ви ставлення до Ваших знайомих, родичів, котрі не хотіли брати участь у Майдані і не підтримували його?

У мене є родичі далеко в Росії, з котрими ми мали досить гарні стосунки до періоду Майдану. Коли почався Майдан – вони припинили спілкування з нами. Ми і досі не спілкуємося. Багатьох зі своїх колег пізнала з іншого боку, бо люди ніби розкрилися. Були дві категорії людей: ті, котрі підтримують Майдан і хочуть свободи, чесності і справедливості, і ті, котрі хочуть жити в обмані. Майдан допоміг мені розібратися в людях.

Розмовляв Віталій Іванишин,

5 клас, Школа святої Софії