Отець Костянтин Пантелей: «Те, що нам подають як пенітенціарну реформу, може виявитися суспільною ямою»

Потрібно кардинально зменшити перелік злочинів, які тягнуть за собою саме тюремну ізоляцію. Інакше те, що нам подають як реформу, може виявитися суспільною ямою, замаскованою під святкову галявину.

Переконаний о. Костянтин Пантелей, керівник Відділу УГКЦ душпастирства у пенітенціарній системі.

За його словами, ув’язнення може стати причиною остаточного відчуження, маргіналізації, духовного невиправного каліцтва. Тому потрібно забезпечити присутність у тюрмах людей і груп громадянського суспільства: волонтерів, філантропів, юристів, освітян, психологів, соціальних працівників, терапевтів, капеланів. «Необхідно піднести рівень роботи пенітенціарного службовця до однієї з найбільш духовно й інтелектуально забезпеченої людської діяльності, яка справедливо винагороджується і шанується в суспільстві», – пояснює він.

Як зазначив священик, продаж площі Київського слідчого ізолятора під бізнес – насмішка над пам’яттю тисяч жертв, яких потрібно належно вшанувати, реконструювавши «Катериненський» корпус під музей жертв тоталітарних режимів. «Взагалі ідея винесення слідчих установ за межі міста віддалить пенітенціарну тему з-під уваги суспільства й ускладнить роботу судів, відвідини родичів. У Відні, Римі, Лондоні, Варшаві, Лісабоні старі в’язниці не продавали під бізнес-проекти. Усе вирішувалося шляхом модернізації та реконструкції. Кількість утримуваних в’язнів радикально зменшена. На одного в’язня – по кілька членів персоналу, левова частка віддана праці соціальної реінтеграції», – додав о. Костянтин.