Кардинал Анджело Амато: мученики сіють любов, а не ненависть

У Бурґосі, в Іспанії, у суботу 23 квітня відбулась урочиста Свята Меса, під час якої були проголошені блаженними о. Валентін Паленсія Маркіта, єпархіяльний священик, і чотири співтовариші по мучеництві. Представником Папи був кардинал Анджело Амато, Префект Конгрегації із справ святих.

Перед беатифікацією кардинал Амато відповів на декілька запитань Роберто П’єрмаріні, журналіста Радіо Ватикану. Як відомо, громадянська війна в Іспанії, що тривала від 1936 до 1939 року, супроводилась жорстоким переслідуванням Католицької Церкви. Зруйновано понад 70% храмів, вбито 13 єпископів, понад 4000 священиків і семінаристів, 2300 членів чернечих Чинів, майже 300 черниць та монахинь і десятки тисяч мирян, які загинули за віру, а їхню кількість до сьогодні неможливо уточнити. Деякі з них проголошені святими, тисячі були беатифіковані.

Священик Валентін Паленсія Маркіна був найстрашим – йому було 66 років. 25-річний викладач музики Донато Родріґєс Ґарсія мав визначні педагогічні здібності, був великодушним і освіченим. Перехворівши дитячим поліоміелітом, він вживав милиці. Херман Ґарсія Ґарсія, якому було 24 роки, був вчителем-волонтером в колегії, заснованій отцем Валентіном. 20-річний Закаріяс Куеста Кампо був шевцем, навчаючись музики в згаданій колегії. Еміліо Уідобро Корралєс був наймолодшим, 19-річним. Він жив у колегії, бо після смерті матері від нього відмовився вітчим.

Отець Валентін Паленсія Маркіна був священиком, повністю посвяченим сиротам та найбіднішим підліткам, яких він приймав та виховував у заснованій ним колегії. Послухаймо розповідь про його життєвий шлях.

О. Валентін Паленсія Маркіта народився у Бурґосі, в Іспанії, 26 липня 1871 року. Уже з часів навчання в семінарії у центрі його уваги були безпритульні діти. У 1898 році, будучи священиком, поблизу міста Сан-Естебан заснував притулок святого Йосифа для навчання і виховання бідних дітей. Для того, щоб забезпечити їм гідне існування, він заснував також і навчальний центр, який приймав коло 110 дітей, з яких 40 там проживали, а всі вони користувались послугами зимової їдальні.

Мрією о. Валентіна було заснування справжньої професійної школи, проте він був змушений погодитися на майстерню. Його виховний підхід був позначений численними заходами, зокрема навчанням ручної праці, музичним вихованням, з окремим наголосом на музику для піднесення духу (з хором і духовим оркестром) та шкільним театром, з метою повнішого самовираження учнів. Коли учні підростали він допомагав їм знайти роботу. З роками колегія стала дуже престижною, так що 1925 року засновник отримав відзнаку від іспанського уряду «Хрест Благодійності».

Був він також і духівником в каплицях “Ecce Homo” – «Ось чоловік!» і Сан-Енріко у катедральному соборі Бурґоса, як також і капеланом Братств святої Лукії та святого Йосифа. У притулку о. Валентін заснував також Братство Пресвятої Родини. Проте, він відмовлявся від почестей та привілеїв, будучи переконаним, що це була Господня заслуга. Ось як він написав у своєму духовному заповіті: «Щастя, якого завжди прагнула моя душа – це віддати своє життя за Нього». Ті, хто його знав, свідчать, що він був втіленим милосердям. Нагода, якої він так прагнув, сталась з початком громадянської війни 18 липня 1936 року.

Трохи пізніше після цього, на свято Успіння Пресвятої Богородиці, о. Валентіну заборонено служити Святу Месу. Невдовзі, один з його учнів повідомив, що він засуджений Народним фронтом Торревалеха тільки тому, що не дав їм хабарів. Шістьох юнаків викликали на свідчення, серед них четверо його найвірніших співробітників, з якими тісно співпрацював. Це були Донато Родріґєс Ґарсіа, Херман Ґарсія Ґарсія, Закаріас Куеста та Еміліо Уідобро Корралес.

Їх вбили разом з о. Валентіном 15 січня 1937 на горі Трамалон, недалеко від міста Суансес. Харитативна праця отця Валентіна була посмертно визнана у його рідному місті Бурґосі, де на його честь названо одну із вулиць. Що стосується його справи беатифікації, то до нього приєднано тих молодих людей, які слідували за ним до кінця.

Святий Престол дав дозвіл на відкриття беатифікаційного процесу, що був відкритий у дієцезії Бурґос 30 вересня 1996 і закінчився 18 березня 1999. 30 вересня 2015 року Папа Франциск підписав Декрет, яким офіційно визнав мучеництво о. Валентіна і його чотирьох співтоваришів.

Закінчуючи інтерв’ю для Радіо Ватикану, кардинал Анджело Амато, Префект Конгрегації у справах святих, сказав, що трагічні переслідування, жорстокі й нелюдські, що відбулись у тридцятих роках минулого сторіччя, не повинні ніколи більше повторитись. Тому беатифікація іспанських мучеників є доброю новиною для сучасного світу. Мученики сіють любов, а не ненависть. Вони передавали світло Божої присутності також і тим, які їх убивали. Мученики закликають не повторювати темного й кривавого минулого, але будувати і жити в майбутньому – світлому й братерському.

Добра новина беатифікації – це відповідати прощенням на помсту; лагідністю – на насильство.