«Ви, сестри, є покликані розбудовувати духовно нашу Церкву і нашу Державу…», – Владика Димитрій (Григорак)

Освячення відремонтованого монастиря ЗСПР в м. Чорткові здійснив правлячий Архиєрей Бучацької єпархії владика Димитрій (Григорак), ЧСВВ, 14 травня 2016 р. Б.. Спочатку преосвященний владика очолив молебень до Богородиці у співслужінні духовних отців, з якими молилися сестри-монахині, представники освіти, районної ради, лікарі, добродії, жертводавці та гості.

Свято того дня було потрійне, бо освячувався монастир, катехитичний клас, а також сестри зауважили, що цьогоріч минає 70 років відколи у стінах цього дому не затихала молитва і служіння монахинь. Як розповів пізніше п. Степан Грицьків, заслужений лікар України: «До Чорткова із Гошева монахинь ЗСПР запросив тоді Захар Іванович Довгалюк, який на той час був головним лікарем Чортківської лікарні. Це справді була людина високо освічена, культурна і досвідчена у своїй праці, не був партійним. Будучи хірургом, неодноразово, як пізніше переповідали очевидці, він лікував наших хлопців-повстанців. Часто це було у криївках, а також тяжкохворі лежали у лікарні під чужими прізвищами. Саме тому ця людина бере на роботу майже у кожне відділення сестру-монахиню. Він поклопотався, щоб сестри пройшли медичні курси. Чому? Та тому, що знає, що черниця не продасть, не зрадить, бо готова заплатити власним життям за життя ближнього, робить все з любові до свого Господа. Саме він, впродовж цілого свого життя, опікувався сестрами ЗСПР у м. Чорткові і постарався, щоб сестри мали тут, у цьому домі три кімнати на вул. Лесі Українки, 12. (Пізніше згромадження викупило цілий будинок). Тут підпільно відправлялися Святі Літургії, хрестили дітей, приймали Святі Тайни Сповіді і Євхаристії. Багато чортківчан знають і пам’ятають тих сестричок, які тихою молитвою і покірною працею творили міцну духовну фортецю у нашому місті. А Захар Іванович- це була людина, яка у той нелегкий час розуміла, що сестри-монахині зможуть вірно виконувати свої обов’язки і не зрадити українському народу. Так і було, бо таких відповідальних і ретельних працівників у лікарні, як наші сестри-монахині, годі було й пошукати».

У своєму привітальному слові Єпарх Бучацький наголосив на теперішній місії сестер у м. Чорткові та на теренах Бучацької єпархії і побажав плідної праці і рясних покликань. «Тут сестри не тільки займаються катехизацією, тісно співпрацюють з гімназією, а й часто сюди приходять люди за добрим словом, молитвою, порадою і черпають духовну силу до життя. Перші псалми при посвячені дому говорять про духовне потомство, тому бажаю Вам, щоб у Вас ніколи не бракувало відвідувачів і щоб клас ставав тісний». Далі єпископ продовжив: «Ви, сестри, є покликані розбудовувати духовно нашу Церкву і нашу Державу. Кожен монастир має особливе значення для певної місцевості, ми не можемо до кінця оцінити вагомість монастиря для нашого міста. Чим більше є монастирів, тим більше місто є духовно захищене».

Головна настоятелька згромадження с. Наталя Мельник висловила вдячність усім присутнім і зокрема добродіям та жертводавцям, які спричинилися до завершення ремонту та подарувала подячні листи. «Бо коли Ви допомагаєте сестрам працею, матеріально чи морально, молитвою – Ви даєте нагоду їм більше служити Євангелії-проповідувати Слово Боже, катехизувати, молитися, бути з тими, хто терпить, і цим самим ви теж стаєте захищеними. Коли Ви допомагаєте сестрам – Ви допомагаєте спасати душі. Ми можемо і самі заробити, щоб себе утримати, але тоді в нас не буде часу для катехизації ваших дітей. Тому ми Вам щиро вдячні, що даєте нам нагоду чинити Божу волю і самі теж її чините».

На закінчення сестри із монастиря в м. Чорткові теж висловили вдячність сестрі Наталії Мельник, Головній Настоятельці ЗСПР, адже саме вона зініціювала капітальний ремонт будинку і півроку несла нелегку ношу вкладаючи і кошти, і час, щоб зробити житло, клас і подвір’я для служіння сестер. Як в знак вдячності сестри подарували вишиту ікону Зарваницької Богоматері, віддаючи с. Наталю під материнську опіку Божої Матері.