Святкування десятиліття парохії м. Дубно
9 червня цього року випадає свято Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа на небо, яке відбулося через 40 днів після Воскресіння Христового. Упродовж цього часу Христос являвся своїм учням, повчав їх, розмовляв з ними, а на 40-й день поблагословив їх і на Єлионській горі почав підноситися на небо, і хмара скрила Його від очей апостолів.
Господь наш Ісус Христос видимо і урочисто зійшов на небо, щоб відкрити шлях невидимій благодаті Святого Духа. Ця благодать і дія Святого Духа проявилася заснованням парохії в місті Дубно 2006 р. І ця благодать не полишає цю парохію до сьогодні. Громада розвивається, розбудовується, є живою клітиною в організмі УГКЦ. Протягом існування парохії, завдяки жертводавцям, був збудований величний дерев’яний храм. На церковній території місцевою владою збудовано пам’ятний знак “Жертвам голодомору”, також за допомогою меценатів та активних парафіян була збудована хресна дорога. Завдяки жертовній праці парафіян було облагороджено навколишню територію храму, споруджено пам’ятний знак героям небесної сотні.
В цей величний святковий день храмового празника , і святкування 10-ї річниці заснування парохії , відбулася Божественна Літургія, яку очолив владика Йосафат. Співслужителями були: о. декан Євген Остапенко з отцями деканату. Також співслужителями були о.Йосиф Мандро – перший парох парохії і о. Володимир Пальчинський ЧСВВ, свідок та активний учасник катакомбного життя й відродження УГКЦ з м. Івано-Франківська. На святі були присутні голова та депутати міськради .
Перед Божественною Літургією преосвященним владикою були освячені речі для літургійного вжитку: горне сідалище, рипіди, лампадки, хрест, семисвічник. У своїй науці парафіянам і гостям владика зазначив про спрямування свого зору на небо, в розумінні до Бога. Саме Вознесіння Господа на небо, це не означає розірвання зв’язку з людиною, а вже у семи Святих Тайнах Він продовжує єднатися з людиною на землі. І кожен християнин має вільний доступ і можливість приступати до участі з Христом у Святих Таїнствах. Свято Вознесіння не лише пригадує Христа, а є закликом виконувати те, що Христос нам поручив, ширити правду про Царство Боже по всьому світу. Преосвященний заохотив нас до праці і єдності, у будівництві спільної громади і держави.
Божественна Літургія завершилась спільною молитвою за український народ: “Боже великий єдиний” і освяченням води на церковному подвір’ї