Папа: Господь бажає вчинити кожного з нас учасником Свого співчуття

Милосердя – засіб сопричастя. Такою була тема повчання Папи Франциска з нагоди загальної аудієнції, що відбулася у середу, 17 серпня 2016 р., під час якої він коментував євангельську розповідь про чудо помноження хлібів.

Насамперед, Святіший Отець звернув увагу на рішучість людей, що вирушили за Ісусом. Як розповідає святий Матей, Ісус, довідавшись про загибель святого Івана Христителя, сів до човна та переплив на другий берег озера, шукаючи віддаленого місця. Але люд зрозумів його намір та пішки, обійшовши озеро, випередив Його, тож коли Христос виходив із човна, то «побачив великий натовп, змилосердився над ними та зцілив їхніх недужих».

«Вражає рішучість людей, яку бояться залишитися покинутими. Помер харизматичний пророк Іван Христитель, і люд ввіряється Ісусові, на Якого сам Іван вказав словами: “Той, що йде за мною, сильніший від мене”. Тому натовп всюди ходить за Ним, щоби слухати та приносити своїх хворих. І бачивши це, Ісус зворушується. Він не є холодним, Його серце не є холодним. Ісус здатний зворушуватися», – наголосив Наступник святого Петра.

Як зауважив Папа, Ісус, з одного боку, прив’язаний до цього натовпу і не хоче його відіслати геть, але з іншого – потребує самотності, молитви, часу, проведеного з Отцем. Тому дуже часто Він проводив ночі на молитві. А вдень, як це описує святий Матей, Ісус посвятився людям, а Його співчуття «не є просто почуттям», але красномовним виявом «Його бажання бути поруч з нами і нас спасати».

Коли ж прийшов вечір, Ісус стурбований тим, щоби нагодувати цих втомлених та голодних людей. Він «турбується про тих, які йдуть за Ним» та «бажає долучити до цього Своїх учнів». Отож, каже апостолам: «Дайте ви їм їсти», показуючи, що «цих кілька хлібів і рибин, які вони мали, силою віри та молитви могли бути розділеними між усіма людьми».

«Те, що Він учинив, – пояснив Святіший Отець, – є чудом, але – чудом віри, молитви, супроводжуваних співчуттям та любов’ю. Ісус розламав хліб і дав учням, а учні – людям. Вони брали хліб, ламали його і передавали іншим, а хліб не закінчувався… Господь виходить назустріч потребам людей, але хоче вчинити кожного з нас конкретним учасником Свого співчуття».

Далі Наступник святого Петра заохотив слухачів детальніше приглянутися до жестів Ісуса, Який взяв хліби, підвів очі до неба, поблагословив, розламав хліби і дав учням. Можемо зауважити, що це ті самі жести, які Він вчинив під час Тайної Вечері, та які кожен священик чинить, звершуючи Пресвяту Євхаристію.

«Християнська спільнота, – сказав Папа, – народжується та відроджується з цього євхаристійного сопричастя. Тому, жити в сопричасті з Христом є чимось відмінним від того, щоби залишатися пасивними і віддалятися від щоденного життя, а навпаки, це ще більше включає нас у взаємини з людьми нашого часу, аби давати їм конкретний знак Христових милосердя та уваги. Годуючи нас Христом, Пресвята Євхаристія крок-за-кроком також і нас перемінює в Христове тіло та духовну поживу для ближніх. Ісус бажає досягнути всіх, аби всім принести Боже любов. Тому Він вчиняє кожного віруючого служителем милосердя. Отож, Ісус бачить натовп, огортається співчуттям, помножує хліби й те саме чинить у Пресвятій Євхаристії. А ми, віруючі, отримуючи цей хліб, спонукувані Ісусом продовжувати це служіння для інших, з тим самим Ісусовим співчуттям».

Підсумовуючи, Святіший Отець звернув увагу на те, що євангельська розповідь завершується ствердженням, що всі наситилися та зібранням куснів, що залишилися. Це означає, що Ісус нічого не робить наполовину, але якщо прощає та співчуває, то до кінця, «до насичення». Він також показав учням шлях, яким вони повинні йти: «вгамовувати голод народу та утримувати його в єдності», тобто, «бути на служінні життя та сопричастя».

«Отож, просімо в Господа, щоб завжди вчиняв свою Церкву здатною до цього святого служіння, і щоб кожен з нас зміг бути засобом сопричастя в своїй родині, на роботі, в парафії, в товариствах, до яких належить, бути видимим знаком Божого милосердя, що не бажає нікого залишити в самотності й потребі. Щоби, таким чином, запанували сопричастя і мир між людьми та сопричастя людей із Богом, бо це сопричастя є джерелом життя для всіх», – підсумував Папа.