Кардинал Турксон про право всіх людей на чисту питну воду

З 28 серпня по 2 вересня 2016 р. у шведській столиці Стокгольмі відбуваються заходи з нагоди Всесвітнього Тижня Збереження Води. Одна із сесій, що пройшли в рамках цієї конференції, була присвячена темі «Вода і віра: релігійні організації, що сприяють цілям сталого розвитку та збереженню води». Під час цієї сесії Кардинал Петер Турксон, голова Папської Ради «Справедливість і Мир» виступив з доповіддю на тему «Віра і розвиток».

Він підкреслив, що присутність представників різних релігій на сесії вказує на те, що віра й розвиток тісно пов’язані між собою. Вже тепер існує міжрелігійна співпраця у багатьох сферах, таких як охорона здоров’я, продовольча безпека, інвестиції, освіта, раціональне управління природними ресурсами та допомога мігрантам. З християнської точки зору, зазначив Кардинал Турксон, природа призначена для спільного використання всіма людьми, покоління за поколінням, і все людство повинно піклуватися про свій спільний дім. Такі самі засади ми знаходимо також в інших релігіях та духовних традиціях.

Доповідач застановився над питанням, чому так важливо для розвитку, щоб релігії поділяли таке спільне бачення. З одного боку, на думку кардинала, наука не може спонукати людей до доброчесної поведінки. Соціологи, економісти та юристи можуть аналізувати та пояснювати негативні наслідки безробіття, спекуляції та корупції; вони можуть попереджати нас про збільшення нерівності, суперечливі політичні дії або геополітичну нестабільність, але вони не можуть примусити людей поводитися справедливо.

Президент Папської Ради «Справедливість і мир» процитував слова Папи Франциска, який у своїй енцикліці «Славен будь» пише, що «без спонукання і процесу виховання зміна є неможливою», і що «релігійні переконання можуть дати християнам, а також іншим віруючим, достатньо мотивації, щоб піклуватися про природу й про найуразливіших братів і сестер». Отже, згідно з Кардиналом Турксоном, спонука до чеснотливості є тим цінним внеском у розвиток, який може і повинна робити релігія віра та духовна практика через своїх духовних провідників, віруючих і прихильників.

Інший аспект зв’язку віри й розвитку стосується людської гідності. «Ми не просто чинники виробництва і споживання», – наголосив кардинал Турксон. «Коли люди – це тільки людські ресурси, вони перестають бути в центрі політики і їх замінюють на користь кращих виробників. Наше бачення людськості повинно бути всеохоплюючішим», – продовжив він. «Папа Франциск вчить нас, що ми повинні об’єднувати в одне ціле духовність, соціальну взаємодію та наш зв’язок з природою».

Голова Папської Ради «Справедливість і Мир» запропонував релігійним організаціям кілька конкретних порад щодо їхнього внеску для збереження води: виховувати молодь до солідарності, альтруїзму й відповідальності; через вивчення Святого Письма та духовних традицій показувати, що вода – це цінний і божественний елемент; організовувати міжрелігійні кампанії очищення річок і озер; стверджувати людську гідність і загальне добро всього людства, щоб, таким чином, сприяти мудрій ієрархії пріоритетів у використанні води.

Кардинал Петер Турксон висловив також обурення з приводу того, що «багато наших братів і сестер систематично п’ють, чи змушені пити забруднену воду, їхні потреби ставлять на друге місце стосовно підприємств, які використовують занадто багато води й забруднюють ту, що залишається». «В Євангелії від Матея Христос дає нам зрозуміти Своє ставлення до цього питання: «Я був спраглий і ви напоїли мене», – мовив далі кардинал. «Молюся, щоб ця конференція допомогла світові бути чутливішим до спраги Христа і дати Йому напитися достатньо чистої води», – сказав він на завершення своєї доповіді.