Папа до кардіологів: нести полегшення хворим, не маніпулюючи природними законами

Церква завжди стверджувала важливість наукових пошуків для життя і здоров’я людини, одночасно пригадуючи й про те, що кожен науковець потребує своєрідного очищення, яке допомагає розгледіти суть речей. Думками про це Глава Католицької Церкви поділився з кількома десятками тисяч кардіологів з усього світу, що беруть участь в конгресі, організованому Європейською Спілкою Кардіологів.

Відвідуючи у середу, 31 серпня 2016 р., місце проведення зустрічі – Римський виставковий центр, Папа Франциск зазначив, що з радістю прийняв запрошення промовити до лікарів з усього світу. Особливу увагу він звернув на важливість співставлення, яке є одним із вимірів таких зустрічей, та подякував учасникам за посвячення свого життя хворим.

«Ви займаєтеся лікуванням серця. Скільки-ж символізму приховується за цими словами, скільки очікувань покладаються на цей людський орган! Через ваші руки проходить пульсуючий центр людського тіла, тому великою є ваша відповідальність!» – сказав Святіший Отець, висловивши впевненість у тому, що «стоячи перед цією книгою життя, яка приховує в собі чимало незвіданих сторінок», лікарі підходять до неї «з трепетом і почуттям страху».

Як зауважив Папа, вчення Церкви завжди стверджувало важливість наукових пошуків для життя і здоров’я людей, і також сьогодні вона «не лише супроводжує» науковців на цій непростій дорозі, але й бажає підтримати їх, розуміючи, що «все, що присвячене ефективному добру людської особи, завжди є дією, що походить від Бога».

«Природа в усій своїй складності, а також людський розум, є Божими створіннями. Науковець може і повинен досліджувати їх, знаючи, що розвиток філософських та емпіричних наук і практичних вмінь, які служать найслабшому та хворому, є важливим служінням, що вписується в Божий задум», – підкреслив Глава Католицької Церкви, додаючи, що «відкритість на Божу благодать через віру не ранить розум, але спонукає його прямувати вперед, до ширшого й корисного для людства пізнавання істини».

У цьому контексті Святіший Отець звернув увагу на те, що «також і вчений у своїх відкриттях ніколи не є нейтральним», тому що носить в собі «свою історію та свій спосіб буття і мислення». А тому в кожного існує потреба «своєрідного очищення», яке «усуваючи токсини, що отруюють розум в його пошуках істини», веде до «споглядання з більшою проникливістю на суть речей».

«Ми, в дійсності, не можемо заперечити того, що знання, навіть найточніше та наукове, потребує поступу, ставлячи запитання та знаходячи відповіді щодо початку, сенсу та призначення дійсності, включаючи людину. Однак, самих природничих і фізичних наук недостатньо для того, щоб зрозуміти таїнство, яке носить в собі кожна особа. Якщо дивитися на людину в її цілісності, дозвольте мені наголосити на цій темі, – сказав Папа, – стає можливим особливо уважний погляд на найбідніших, найзнедоленіших, відкинених за борт суспільства, щоб також і їх досягнуло ваше дбання, як також допомога і увага з боку приватних і громадських медичних структур».

Підсумовуючи, Святіший Отець звернув лікарям увагу на те, що вони «своєю цінною діяльністю» не лише спричиняються до лікування хворого тіла, але також мають можливість побачити, що «існують закони, викарбувані в самій природі, яких ніхто не може порушити», але, як навчає Другий Ватиканський Собор, лише «відкривати, застосовувати й впорядковувати» для того, щоб «життя дедалі більше відповідало намірам Творця».

«Ось чому важливо, щоб людина науки, співставляючись із великим таїнством людського життя, не піддалася спокусі подавляти істину», – сказав Папа, запевнивши, що молиться Господу Богу за те, щоб Він «благословив медичні дослідження й опіку, аби для всіх було доступним полегшення болю, вища якість життя і зростаюче почуття надії».