Слово Митрополита Львівського на Різдво Пречистої Діви Марії
Достойні та святкового виду молільники, дякую усім вам, що зібралися у церкві в цей величавий світлий день, щоби святочною громадою прославляти Богородицю й молитися до неї. Наш народ знає молитви, набожності та пісні до Богородиці, носить із вдячністю на грудях медальйони з її зображенням, любить її, призиває на поміч, довіряє й уповає на її допомогу, наші люди радо та з довірою моляться у своєму помешканні перед іконою Божої Матері. Ставимося до неї, як до дуже доброї матері, бо пам’ятаємо слова Ісуса Христа промовлені до святого євангеліста Івана, вказуючи на Марію, свою Матір. Ці слова відносяться до кожної народженої особи: «… Ось матір твоя. І від тієї хвилі учень узяв її до себе» (Ів 19,27). Ці слова Ісуса Христа про свою Матір – заповіт для кожного християнина! Святий апостол Іван узяв її та опікувався Богородицею, яка праведно, гідно й благодатно здала екзамен зі свого непростого життя. З її уст ніхто не чув нарікання на долю, оскарження ближніх, Марія, навіть, не критикувала ворогів, що знущалися й розіп’яли її Сина.
Богоматір мало розмовляла, зате багато чинила добра. Пригадаймо, що на весіллі в Кані, коли забракло вина, Марія довідалася про те й не дозволила, щоб вчинилася метушня та неспокій у молодих, лише розбудила віру в слуг весільних до милосердного Ісуса Христа: «… Що лиш скаже вам, – робіть» (Ів 2,5). Коли пресвята Марія подбала про вино на весіллі, оскільки більше вона дбає про гідний духовний стан кожної особи, тепер уже з небесних висот.
Марія любить нас, вона сказала до ангела: «… Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!…» (Лк 1,38). Богородиця не перестала служити Богові, назвала себе слугинею, бо вона уболіває за своїх синів й дочок, за нас з вами, тому користаймо з її помочі, служіння, бо Марія – наша добра, любляча й милосердна Мати. Вона дуже скромно думала про себе, коли до неї прибув архангел Гавриїл: «Бо він зглянувся на покору слугині своєї…» (Лк 1,48). Виявила готовість служити усім й завжди!
Сьогодні празник Різдва пресвятої Богородиці, тобто, народження діви Марії, дочки святих батьків Йоакима й Анни. Люди люблять святкувати свої річниці – чи інших осіб дні народження. У цьому немає жодної провини. Бо певна річниця уродин – нагода дякувати Господу за те, що він створив безсмертну душу для мене та моїх ближніх, дарував нам від себе силу духовного життя. На світ прийшла Марія, мати Божого Сина, такої ласки вибрання не знали батьки Марії, Йоаким та Анна. Вони вимолили у Господа світові небесну доньку та прищепили її сильну віру в єдиного Бога. Слова Мудреця легко скеруємо на честь та славу Марії: «Вона ж над сонце краща, понад увесь зоряний світ. …» (Мудр 7,29). Тому що вона – вибрана Господом, розвивалася під пильним оком Небесного Отця. Користала з усіх дарів, нічого не змарнувала, не втратила, навпаки, додавала позитиву в духовному рості. Зло жодним чином не мало місця у її особі, не могло ніяким способом приліпитися до неї, навіть, тінь зла не затривожив її. Любов Марії до Бога та її довіра до нього, була такою сильною й повною, що найменший негатив не смів затривожити її сумління.
Марія Богородиця – повна ласки, Господньої благодаті, але це не виключало її людських почуттів, любові, тривог, переживань… Її слова до ангела: «… Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!…», – означали, що її воля повністю покривається з волею Небесного Отця. Вона жила волею Бога і не бажала мати своєї волі; але це не звільнило її від великих та складних життєвих випробувань – усе виконала це з честю тому, що повністю довірилася Богові. Богородиця вміла у повноті жити в з’єднанні з Богом кожним ударом свого серця! «До Господа взивай зо свого серця, дівице – дочко Сіону! Лий потоком сльози днями й ночами! Не давай собі впину, очей твоїх зіницям не давай спокою!» (Пл Єр 2,18). Так, Божа Мати, Матір Милосердя, постійно молилася за свого туземного життя і не перестає допомагати нам, й заступатися своїми благаннями перед Небесним Отцем за увесь людський рід до цього часу! До неї найкраще стосуються слова: «Я мати красної любові, остраху, знання й благої надії, я даю вічні блага всім моїм дітям і тим, що від Бога призначені» (Сир 23,18). Коли Марія повна небесних дарів, а матері легко діляться зі своїми дітьми тим, що посідають, навіть, готові віддати усе, то Богородиця, як наша небесна Мати, радо пропонує нам духовні дари: віру, надію, любов, мудрість мужність, покору, милосердя, щедрість тощо. Благаймо нашими щирими молитвами пресвяту діву Марію миру в Україні, щирого навернення до Бога нашого народу, добрих та дбайливих про народ керівників, розвитку нашої Церкви, спокою між самим людом України. Стараймося, достойні сестри і брати, так жити, щоб носити у собі чисте та любляче серце й душу, вільні від усякої гріховної скверні.
Цей рік проголошений Святішим Отцем «Роком Божого милосердя», користаймо із цього, щоб часто каятися перед Господом за свої та інших провини. Пам’ятаймо, що Марія, Мати милосердя, постійно вимолює у Господа для нас необхідних духовних дарів. Молімося щиро, щоденно та часто до неї, принаймні, коротку молитву «Богородице Діво…». Благаймо її словами: «Радуйся Царице Мати Милосердя, до тебе звертаємося нашими просьбами, щоб ти не зважала на прогрішення наші, але виблагала у Господа прощення наших гріхів та щирого каяття!»
21 вересня 2016 р.Б. с. Конопниця
About The Author
