Папа: Повертаймося додому, постановивши бути свідками християнської надії

Шлях, на який ми ступили для досягнення єдності, «вже є великим даром», даним нам Господом Богом. Цим ствердженням, склавши подяку Господеві за нагоду цієї зустрічі, Папа Франциск розпочав слово, виголошене під час екуменічного заходу на «Арені Мальме», що відбувся ввечері, 31 жовтня 2016 р., в рамках спільного католицько-лютеранського спогадування 500-річчя Реформації.

«Діалог між нами дозволив поглибити взаєморозуміння, породити взаємодовіру й утвердити прагнення прямувати до повного сопричастя», – зауважив Єпископ Риму, вказуючи на те, що одним із плодів діалогу є співпраця між різними організаціями Всесвітньої Лютеранської Федерації та Католицької Церкви, підтвердженням якого є підписання угоди між «Карітас» та «Всесвітньою Службою», головними доброчинними організаціями обох конфесій, метою якої є «розвивати й утверджувати культуру співпраці в підтримці людської гідності та соціальної справедливості».

«Щиро» привітавши представників обох згаданих організацій, які, за його словами, «посеред світу, роздробленого війнами та конфліктами, завжди були й залишаються світлим прикладом посвяти служінню ближньому», Папа перейшов до коментування чотирьох свідчень, що прозвучали на початку екуменічного заходу.

Перше з них, представлене Пранітою з Індії, стосувалося захисту створіння. Як зауважив Наступник святого Петра, все створіння є «вираженням безмежної Божої любові до нас», і слушною є занепокоєність зловживаннями, які нищать «наш спільний дім». А наслідки кліматичних змін найбільше відчувають найслабші. «Всі ми, – сказав Папа, – відповідальні за збереження створіння, особливо, ми християни. Наш стиль життя, наша поведінка повинні бути послідовними з нашою вірою. Ми покликані розвивати гармонію між собою та з іншими, але також з Богом та ділом Його рук».

Директор «Карітас» Колумбії розповів про співпрацю католиків і лютеран в цій країні. «Це добра новина знати, що християни єднаються, аби оживляти спільнотні та соціальні процеси спільного зацікавлення. Прошу вас про особливу молитву за цю чудову землю, щоб завдяки співпраці всіх вона змогла, нарешті, досягти миру, дуже очікуваного та необхідного для гідного співжиття між людьми», – сказав Папа, закликавши молитися за всі країни, які страждають від конфліктів.

Марґеріт з Бурунді свідчила про старання на користь дітей, що зазнали кривди, і заанґажування у справу миру. «Ти сказала, – зауважив Святіший Отець, – що твої знайомі вважають безглуздям те, що ти чиниш. Так, це безглуздя любові до Бога і до ближнього. О, якби це безглуздя могло поширитися, просвічене вірою та довір’ям до Божого провидіння! Не зупиняйся, і нехай голос надії, до якого ти прислухалася на початку своєї пригоди, й надалі стимулює твоє серце та серце численних юнаків і дівчат».

Свідчення наймолодшої Роз, біженки з Південного Судану, що брала участь в Олімпійських Іграх у складі збірної біженців, Святіший Отець назвав «дійсно зворушливим», зазначивши, що вона зуміла «почерпнути користь із таланту, даного Богом через спорт». «Замість того, щоб змарнувати свої сили серед несприятливих обставин, ти вклала їх у плідне життя, – пояснив він. – І коли я слухав твою історію, мені спало на думку життя багатьох юнаків і дівчат, які потребують таких свідчень, як твоє. Всі можуть відкрити чудовий стан Божих дітей та привілей бути бажаними і любленими Ним».

Далі Глава Католицької Церкви склав подяку всім урядам, які допомагають біженцям і тим, хто просить про притулок. «Для нас, християн, – додав він, – є пріоритетом виходити назустріч відкиненим та знедоленим нашого світу і вчиняти відчутною ніжність та милосердну любов Господа Бога, Який нікого не відкидає, але приймає всіх».

Далі Святіший Отець звернувся до єпископа Антуана з Алеппо у Сирії, який мав слово під час другої частини зустрічі. «Дійсно геройським є те, що серед великих руйнувань там залишаються чоловіки й жінки, щоб надавати матеріальну й духовну підтримку тих, хто її потребує. Вражаючим є і те, що ти, дорогий брате, й далі трудишся серед численних небезпек, аби розповісти нам про трагічну ситуацію сирійців. Кожен з них є в нашому серці та наших молитвах», – сказав Папа, підсумовуючи:

«Дорогі брати й сестри, не дозвольмо, щоб нещастя нас здолали. Ці історії мотивують нам і дають новий імпульс трудися в дедалі більшій єдності. Повертаючись додому, принесімо з собою зобов’язання робити щодня жест миру і примирення, щоб бути відважними й вірними свідками християнської надії».