Загальна аудієнція з Папою: За живих і померлих молитися

«Завершуючи ці катехизи про милосердя, молімося одні за одних, аби діла милосердя для тіла й душі дедалі більше ставали нашим стилем життя», – закликав Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу, 30 листопада 2016 р., під час якої завершив свій цикл повчань, присвячений ділам милосердя, наголошуючи на тому, що «закінчуються катехизи, а милосердя повинно тривати».

Цього разу Святіший Отець говорив про обов’язок молитися за живих і померлих, а також – поховати померлих. І хоч це може виглядати дивним, «в деяких частинах світу, що живуть під бичем війни», це останнє діло милосердя «є актуальним»: «Також і сьогодні є такі, що ризикують своїм життям, аби поховати бідолашні жертви війни. Отож, це діло милосердя для тіла не є далеким від нашого щоденного життя».

«Для християн поховання є актом побожності, але також – актом великої віри. Ми вкладаємо тіла дорогих нам людей до гробу в надії їхнього воскресіння. І цей обряд залишається дуже промовистим серед нашого люду» , – сказав Наступник святого Петра, додаючи, що молитва за померлих є, насамперед, «знаком вдячності за їхнє свідчення, яке вони нам залишили, і за добро, яке вони вчинили», а також «подякую Господеві за те, що нам їх подарував і за їхню любов і дружбу».

Коментуючи молитву за померлих із Римського канону Святої Меси, Папа зауважив, що це проста, але багата значенням згадка, тому що ввіряє дорогих нам осіб Божому милосердю: «Ми молимося з християнською надією, що вони будуть з Ним у раю, в очікуванні зустрітися знову в цьому таїнстві любові, яке ми не розуміємо, але знаємо, що воно – істинне, тому що є Ісусовою обітницею».

«Пам’ять про померлих, – вів далі Святіший Отець, – не означає забувати про необхідність молитися за живих, які разом з нами щодня долають життєві випробування. Необхідність цієї молитви є ще очевиднішою, якщо розглянемо її в світлі визнання віри, що каже: “Вірую в сопричастя святих”. Це таїнство виражає красу милосердя, яке нам об’явив Ісус. Сопричастя святих вказує на те, що всі ми занурені в Боже життя й живемо в Його любові. Всі ми, живі й померлі, перебуваємо в сопричасті, всі разом перебуваємо в єдності, належачи до спільноти охрищених, які живляться Христовим тілом і належать до великої Божої родини».

Як зазначив Папа, існує чимало різних способів молитися за ближнього, і всі вони є дійсними та прийнятими Богом, «якщо звершувані зі щирим серцем». Це, наприклад, мама й тато, які щоранку і щовечора благословляють свою дитину… Відвідини хворих і молитва за них… Мовчазне заступництво, іноді в багатьох складних ситуаціях супроводжуване сльозами…

Святіший Отець розповів, що напередодні на Святій Месі в каплиці «Дому святої Марти» був підприємець, змушений замкнути своє виробництво. Він казав, що його серце розривається з приводу того, що змушений звільнити робітників і 50 сімей втратять годувальників: «Я можу оголосити банкротство, забратися зі своїми грошима, але моє серце все життя плакатиме через ці 50 сімей». «Ось хороший християнин, – сказав Папа, – людина, яка молиться ділами. Людина, що вміє молитися і серцем, і ділами, молитися за ближнього». Не менш важливою є молитва подяки, коли отримуємо добру новину про свого родича чи приятеля.

«Іноді, як стверджує святий Павло, – підсумував Папа, – “ми не знаємо, як належно молитися, але Святий Дух заступається за нас невимовними благаннями”. Це Святий Дух, що молиться всередині нас. Отож, відкриймо свої серця, аби Святий Дух, досліджуючи найглибші прагнення, зміг очистити їх і привести до сповнення. Однак, просімо для себе і для інших, щоб завжди діялася Божа воля, як Нашого Отця, тому що Його воля – це, без сумніву, найбільше добро, добро Батька, Який ніколи нас не залишає».