Папа послам: Мир ще досі залишається міражем для багатьох людей

«Якщо сьогодні для багатьох мир здається, деякою мірою, само собою зрозумілим благом, ледь не нбутим правом, якому вже більше не приділяється надмірної уваги, для надто багатьох людей він досі залишається далеким міражем», – сказав Папа Франциск, зустрічаючись у понеділок, 9 січня 2017 р., з представниками дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престолі.

У контексті того, що століття тому світ перебував у вирі війни, названої Венедиктом XV «даремною різнею», під час якої сіяли смерть нові техніки ведення бою, і яка саме 1917 року набрала світового виміру, в той час, як на горизонті з’являлися «тоталітарні режими, які надовго стали причиною болючих поділів», Єпископ Риму зауважив, що протягом наступних ста років різні частини світу скористались тривалими періодами миру, «що посприяли розвиткові економіки й безпрецедентних форм добробуту».

Але, одночасно, сьогодні мільйони людей живуть посеред конфліктів, і навіть у місцях, що вважаються безпечними, відзначається загальне відчуття страху. «Тому я хочу присвятити сьогоднішню зустріч темі безпеки й миру, тому що в атмосфері загальних побоювань за теперішнє й невпевненості та тривоги за майбутнє, в яких ми занурені, вважаю важливим звернутися із словом надії, яке вкаже перспективу подальшого шляху».

У світлі нещодавнього відзначення Всесвітнього дня миру, Папа ще раз наголосив на тому, що для християн мир є Божим даром, а не просто «відсутністю війни». Його неможливо применшувати виключно до «встановлення рівноваги між ворожими силами», він, радше, вимагає заанґажування тих, які «гаряче прагнуть якнайдосконалішої справедливості».

Вчергове висловивши переконання, що «кожен вияв релігійності покликаний підтримувати мир», Глава Католицької Церкви зауважив, що в історії, починаючи саме з Європи, не бракувало «релігійно мотивованих проявів насильства». Тому існує «невідкладна потреба» зцілювати рани минулого, а в основі цього шляху лежить «автентичний діалог». У цьому контексті він рішуче засудив «тероризм з фундаменталістським підґрунтям», зазначаючи, що це «людиновбивчий шал, що зловживає Божим іменем, аби сіяти смерть».

«Фундаменталістський тероризм є плодом великої духовної нужди, з якою часто пов’язана також суспільна бідність. Його можна повністю подолати лише завдяки спільному внескові релігійних та політичних провідників», – вів далі Папа, закликаючи завжди шанувати «право релігійної свободи» та анґажуватися в подолання бідності й суспільних злиднів, що є «плідним тереном для поширення фундаменталізмів» та війн. Важливим є також виховання проти будь-яких форм екстремізму.

Святіший Отець не оминув увагою невідкладної проблеми прийняття мігрантів. За його словами, «розсудливий» підхід не означає «здійснення політики замкнутості». Не слід «применшувати актуальну трагічну ситуацію до простого обрахунку».

«Проблеми з мігрантами – це питання, в якому не можна погодитися з тим, що деякі країни залишаються байдужими, в той час як інші виконують гуманітарні обов’язки, нерідко докладаючи для цього значні зусилля та зазнаючи серйозних збитків, аби ставити чоло надзвичайній ситуація, якій, здається, немає кінця. Всі повинні почуватися будівничими й співучасниками міжнародного спільного добра також і через конкретні жести людяності, які є суттєвими факторами того миру й того розвитку, яких ще й досі очікують цілі народи й мільйони людей», – сказав Папа, подякувавши численним країнам, які «великодушно приймають тих, які перебувають в потребі» та згадуючи про зворушливий візит на острів Лесбос.

Окрему згадку Єпископ Риму присвятив дітям, які стають жертвами егоїзму та насильства з боку дорослих, зокрема, молоді Сирії, «позбавленій радощів дитинства та юності», знову закликаючи покласти край цьому конфліктові. «Кожна із задіяних сторін повинна вважати пріоритетом пошану міжнародного гуманітарного права, забезпечуючи захист цивільним і необхідну гуманітарну допомогу населенню. Загальним побажанням, – додав він, – є те, щоб недавно підписане перемир’я змогло стати знаком надії для всього сирійського народу, який дуже її потребує».

Папа закликає міжнародну спільноту спинити торгівлю зброєю та постійне змагання у виробництві дедалі вишуканіших озброєнь, висловивши «розчарування» з приводу експериментів, що відбуваються на Корейському півострові, «дестабілізуючи увесь регіон». А цитуючи святого Івана ХХІІІ, він знову закликав до ядерного роззброєння.

Засудивши ідеологічні викривлення, які розпалюють зневагу й ненависть до інших, Святіший Отець наголосив, що мир здобувається через солідарність. Він похвалив зусилля на користь примирення в Колумбії та між Кубою і США, закликавши до відважних жестів у цьому напрямку у Венесуелі та на Близькому Сході, зокрема, між палестинцями й ізраїльтянами. «Жоден конфлікт, – сказав він, – не може перетворюватися у звичку, з якої вже здається неможливо вирватися. Ізраїльтяни й палестинці потребують миру. Ввесь Близький Схід невідкладно потребує миру!».

Досягнення миру Глава Католицької Церкви побажав всім частинам світу, позначеним конфліктами, не оминувши увагою ситуації в Україні: «Також і в Європі, – зазначив він, – де не бракує напруження, готовність до діалогу становить єдиний шлях для гарантування безпеки та розвитку континенту. З прихильністю сприймаю ініціативи, спрямовані на користь об’єднання Кіпру, адже саме сьогодні наново розпочинаються переговори, в той же час складаю побажання, щоб в Україні рішуче прямували вперед у пошуку реальних вирішень для повного здійснення зобов’язань, взятих на себе сторонами, і, насамперед, щоб була запевнена швидка відповідь на гуманітарну ситуацію, яка досі залишається важкою»

Застановляючись над історичним етапом, який переживає Європа, Папа закликав наново відкривати «власне коріння, аби змогти формувати майбутнє». «Перед обличчям дезінтеграційних спонук, як ніколи, невідкладним, є оновлення “Європейської ідеї”, щоб принести у світ новий гуманізм, що ґрунтується на здатності інтегрувати, діалогувати й породжувати, які вчинили великим так званий Старий Континент. Процес європейського об’єднання, що розпочався після другої світової війни, залишається унікальною нагодою для підтримки стабільності, миру й солідарності між народами», – зазначив Святіший Отець.

У заключній частині своєї промови Глава Католицької Церкви не оминув увагою також і проблем, пов’язаних з довкіллям, побажавши, щоб у світлі «Паризької кліматичної угоди» зусилля, спрямовані на подолання кліматичних змін, «знаходили дедалі ширшу співпрацю з боку всіх людей, бо Земля – наш спільний дім». Папа закликав докладати зусилля на користь цілісного розвитку, що є «синонімом миру», і запевнив заанґажованість Святого Престолу «у те, щоб покласти край триваючим конфліктам і надати підтримку й надію народам, що страждають».