Якщо Ватикан має стільки грошей, то чого він не…? 7 фактів, які слід знати про фінанси Церкви

Майже кожному католику доводиться час від часу пояснювати певні питання щодо Папи і його функцій, дівицтва Марії, священичого целібату, а також спростовувати всякі нонсенси, що з’являються в жовтій пресі чи на телебаченні – від заяв про те, що Ісус мав дітей до конспіраційних теорій про світову владу Церкви. Серед багаточисельних припущень часто лунає фраза: «Ватикан – найбагатша в світі установа, якщо продати все, що він має, то можна подолати бідність в усьому світі».

Чи має Ватикан більшу економічну силу, ніж глобальні гіганти Walmart, Apple, та Coca Cola? Журнал «Fortune», що спеціалізується на економіці, опублікував статтю, в якій спростовує поняття «великі багатства Ватикану». До речі, автор статті вказує, що Ватикан навіть не входить до списку 500 найбагатших «Fortune 500».

Щоб самому зрозуміти і могти пояснити іншим, ми пропонуємо тобі 7 фактів про фінанси Ватикану і Церкви.

1. Найцінніші активи Ватикану є неоціненними і не підлягають продажу.

Скажемо коротко: Власність Ватикану – це скарби людства. Вони настільки ж неоціненні як перший любовний лист, отриманий від твого чоловіка/жінки. Вони надзвичайно цінні для нас (і, можливо, для якогось ексцентричного колекціонера), однак вони не продаються. В музеях Ватикану зберігаються одні з найбільших художніх скарбів світу, що накопичувались впродовж 2000 років історії християнства, не кажучи про дохристиянські артефакти, що також зберігаються в музеях. І хоча це – скарби, вони не продаються.

У 2015 році Папу Франциска запитали: «Чи ви відчуваєте тиск, щоб продати скарби Церкви?». Його відповідь була чіткою: «Це дуже просте запитання. Це скарби не Церкви; це – скарби людства».

Для прикладу: коли Іван Павло ІІ вперше відвідував Бразилію, після церемонії він порушив протокол, пішов до фавели і відвідав одну родину. Зворушений цією зустріччю, він залишив їм свій папський перстень. Думаєте, ця родина продала його за ціну ваги золота і придбала собі їжу та одяг? Ні. Це – скарб, який вони і досі зберігають в каплиці фавели. Бідні – бідні, але не дурні.

2. Нова адміністрація Франциска.

Не маємо наміру сказати, що інші Папи були поганими адміністраторами, однак правдою є те, що були певні неврегульованості, які під час певних понтифікатів завели Ватикан в борги. Саме тому Папа Франциск запровадив нову політику адміністрації, щоб зменшити частину цього операційного дефіциту.

Простий спосіб життя Папи Франциска не є лише риторикою; він щомісяця пронизує гаманець Ватикану і те, яким чином управляють фінансами. Для нього фінансовий менеджмент є стовпом його місії допомоги бідним та знедоленим. Папа сказав, що хоче більш жваву адміністрацію Ватикану, більш ефективну і таку, що зможе сама себе утримувати. Таким чином він хоче звільнити більше коштів для благодійності.

Як пригадує Хосе Зара, член Папської комісії у справах економічної реорганізації Ватикану, «Святіший Отець сказав чітко: Давайте заробляти гроші, щоб передавати їх бідним».

У 2013 році активне сальдо Ватикану становило 11,5 млн доларів, що на думку журналу «Fortune», показує, що якби Ватикан був компанією, то навіть не увійшов би до списку 500 найбагатших. Також того року Апостольська Столиця зафіксувала $315 мільйонів доходу, $348 мільйонів витрат. Тобто дефіцит становив $33 мільйони. Активне сальдо змогло покрити певні прогалини, але в золоті ніхто не плаває.

3. Працівники Ватикану.

Папа не хоче звільняти поточних працівників, однак він є противником марнування і неефективності. Він вважає, що Ватикан міг би функціонувати краще, маючи і менше працівників (за умови, що вони б добре робили свою роботу і не йшли на пенсію занадто рано, а це б привело до довгострокових витрат виходу на пенсію).

Більше 2/3 доходу Ватикану іде на виплату зарплат 2886 працівникам. Середньостатистичний працівник (включаючи священиків і монахів) заробляє менше ринкової зарплати, приблизно на 25% менше від зарплати італійського працівника в приватному секторі. Однак, попри нижчі зарплати, вони не змушені платити податок з доходу і мають доступ до пільг у сфері охорони здоров’я та пенсії.

4. Єпархіальна незалежність.

Хоча Ватикан має філії по всьому світі, кожна з близько 2800 єпархій є окремою корпорацією, зі своїм бюджетом і активами, і в них незалежна адміністрація. Все це документується у фінансових звітах, які регулярно публікує кожна єпархія. Церква – економічно децентралізована; і, з економічної точки зору, Ватикан по суті є сам за себе.

Важливо знати, що хоча кожного року єпархії з усього світу надсилають гроші до Ватикану, переважна більшість цих грошей призначена на місіонерську діяльність та благодійну роботу, яку підтримує Папа. Однак, ця сума становить менше 4,5% загального доходу.

Те ж стосується нерухомості. Хоча Церква присутня по всьому світу, будинки і земля не належать Ватикану. Єпархії та 296 монаших чинів по всьому світу є власниками цієї нерухомості та адмініструють їх на власний рахунок.

Ватикан також має нерухомість у власності, близько 2000. Більшість з них – багатоквартирні будинки в Італії, які здаються в оренду особам, що працюють на Церкву, за ціну, яка значно менша від ринкової. Тобто можна сказати, що на цьому Ватикан не заробляє.

5. Деякі речі продають, а гроші скеровують на благодійність.

Папа отримує безліч подарунків, від виробів ручної роботи до абсолютно нових автомобілів – і все з великою любов’ю. Однак, Папи використовують ці подарунки для того, щоб профінансувати благодійні справи. Як приклад, у 2014 році американська компанія «Harley-Davidson» подарувала Папі мотоцикл. Папа ніколи ним не користався. Він поставив свій підпис на паливному баку і передав римській католицькій організації «Caritas». На аукціоні цей мотоцикл продали за $ 327 000, а гроші використали для ремонту притулку для бездомних і кухні.

Сказавши це, зрозуміло, що Церква – тобто не тільки кардинали у Ватикані, але і ми з вами – повинні завжди прагнути до вдосконалення. Ми завжди можемо робити більше, і кожен повинен робити свою справу. Не важливо, хто ти – кардинал, монахиня, парафіяльний священик, бізнесмен чи підліток – усі ми можемо оглянутись навколо і визначити, що є дійсно важливим, а що – ні. Що переважає у нашому житті? Любов до речей чи любов до наших братів і сестер? Чому б не використати усі ті речі, які збирають порох в шафі, на добро? Чому б не поділитись тим добром, що ми маємо з іншими?

6. Інші витрати та інші доходи…

Існують адміністративні витрати, які не генерують жодного доходу, наприклад:

Радіо Ватикану, яке налічує 330 працівників і щороку витрачає $37 мільйонів, а заробляє на рекламі менше $1 мільйона.

Апостольські нунціатури, які функціонують як посольства у 113 країнах, потребують щорічно більше $30 мільйонів.

Що вже казати про те, що Ватикан – це місто, і воно потребує генерувати дохід. Більшість з нього надходить від туристів і паломників, котрі відвідують музеї. Загалом від цього місто Ватикан отримує щороку близько $130 мільйонів. Ще одна значна частка доходу йде з донацій, які щороку становлять близько $85 мільйонів.

Для фінансування своїх операцій Ватикан, як і кожна відповідальна країна, робить іноземні інвестиції. Він володіє майже $920 мільйонами в акціях, облігаціях та золоті. Золоті резерви Ватикану, у Федеральному резерві США, становлять $50 мільйонів. Від своїх інвестицій Ватикан зазвичай заробляє від $15 до $25 мільйонів.

7. Але чи робить Церква щось для того, щоб допомогти бідним?

Мабуть, найбільш абсурдним аргументом є такий: «Ватикан наповнений скарбами. Якщо продати усі його активи, то можна було б допомогти всім бідним». Така заява натякає на те, що Ватикан не допомагає бідним і що Папа кожного ранку встає, купається в басейні, всипаному золотими монетами, оточеному розкішшю, і діла не має до бідних. Чогось більш далекого від правди годі й придумати.

Впродовж усієї історії, Церква завжди була тією установою, яка більше від усіх в світі допомагала бідним та неповносправним, хворим і сиротам. Не існує жодної іншої установи, яка б утримувала стільки лікарень, притулків для бездомних, будинків для пристарілих, сиротинців, шкіл, університетів і т.д.

Завершимо на позитивній ноті. Журнал «Fortune», говорячи про адміністрацію Папи Франциска, вказує на те, що для нього дійсно дуже важливими є економічні справи. Хоча дехто може вважати Ватикан однією з найбагатших організацій в світі, він таким не є. Однак, тими коштами, які він має, Ватикан в значній мірі допомагає убогим, хворим та пригнобленим в усьому світі.

Переклад – “Католицький оглядач” за матеріалами Catholic Link