Глава УГКЦ: «Двадцять років існування греко-католицької громади в Житомирі- це двадцять років змагання за право нашого існування тут»

Святкуючи престольний празник парафії Святого Василія Великого в Житомирі, ми дякуємо Богу за двадцять років повернення на ці землі УГКЦ. Наша Церква є невід’ємною складовою історії Української Церкви на житомирській землі, яка була славною і водночас трагічною.

Сказав Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 15 січня, в неділю перед Просвіщенням, на проповіді під час Архиєрейської Божественної Літургії в Житомирі. Участь в богослужінні взяв Митрополит Ізяслав, Архиєпископ Жито́мирський і Овру́цький УПЦ КП.

Усі ці старання, за словами Глави Церкви, є приготуванням людського серця і землі до нової ери відродження УГКЦ в Житомирі: «Дякуємо усім, які подібно до Хрестителя, відчули поклик, аби пустелю перетворити на квітучий духовний сад. Дякуємо тим людям, які мали відвагу признатися, що вони – греко-католики». Блаженніший Святослав подякував душпастирям, які зібрали тут греко-католицьку громаду і почали будувати Христову Церкву в душах людей. Зокрема, Глава УГКЦ подякував о. Івану Цихуляку, який був одним із перших душпастирів тут, та о. Віталію Сидоруку, теперішньому настоятелю парафії. Предстоятель Церкви подякував владиці Яну Пурвінському, Єпископу-ординарію Києво-Житомирської дієцезії РКЦ, за співпрацю, братам латинського обряду, які «двадцять років тому прийняли нашу громаду до свого Катедрального собору».

«Це були двадцять років змагання за право нашого існування. Усі ці роки не вбили в нас ні віри, ні надії ні любові до Бога, а зробили наш сильнішими. Дякуємо також українським Церквам в Житомирі, зокрема, нашим братам православним, бо наша доля тут спільна. Утверджувати свідомість української Церкви на Житомирщині – непросто та ми дякуємо, що вона розвивається», – продовжив він далі. Проповідник пригадав, Житомир є історичною колискою Унійної Церкви на Правобережній Україні, адже в Радомишлі була столиця унійних митрополитів: «Дякуємо усім, хто говорить правду про історію УГКЦ на цій землі».

Повертаючись до сторінок Святого Письма, Євангеліє в Неділю перед Просвіченням описує постать Івана Хрестителя, як того, який «предвозвіщає», наперед представляє когось, хто має прийти після нього. Святий Іван Хреститель подає нам три основні ознаки, представляючи постать особи Христа. Зокрема, перша ознака – Христос, той «хто гряде і приходить»: «Новий рік не починається з нової хронології, а новизна походить від Бога. Він приходить, йде до людини. Ми бачили Його прихід у Різдві, в особі новонародженого Дитятка, як Воплоченого Бога. Кожного разу в нашій особистій історії, ми повинні відкрити своє серце, розум і особу до Бога, який не закритий у собі, а який рухається до нас». Друга риса – Христос є сильний: «Історичні довідки показують, що проповідь Івана в пустелі зрушила увесь ізраїльський народ. До нього йшли хреститися усі: вчені і невчені, багаті і бідні, релігійні діячі і грішники. Між силою проповіді, силою впливу на свідомість тогочасного народу Івана Хрестителя і тою силою з якою приходить «єдиний сильний» така різниця, як між силою людини і силою Бога». Третя риса, яку проголошував Хреститель: «Я вас хрещу водою, а за мною йде хтось, хто буде хрестити Духом Святим і вогнем». За словами Глави Церкви, він проповідував покаяння на відпущення гріхів. «Відпустити гріхи, очистити людину і зробити її новою є виключно діло Боже. Це та Божественна благодать Духа Святого, яка в Таїнстві хрещення відпускає нам гріхи і творить з нас нову людину. Місія Івана Хрестителя – готувати народ до прийняття Євангелія Ісус Христа», – пояснив Блаженніший Святослав.