В США не переслідують християн? Ці християни так не вважають

Автор: Джонатон Ван Марен, pro-life спікер, котрий виступає у Північній Америці на тему абортів і стратегій на захист життя; директор з комунікацій Канадійського Центру біо-етичних реформ.

Коли минулого тижня я написав статтю, в котрій зазначив, що багато християн проголосували за команду Трампа-Пенса, бо відчували, що їх спільнотам загрожує постійна ерозія релігійної свободи Адміністрацією Обами, моє твердження викликало хвилю е-майлів, повідомлень у Facebook та твітів, які звинувачували мене у брехні. Мої критики інформували мене, що християн не переслідують, і говорити так – повний абсурд.

Очевидно, для багатьох з цих критиків той факт, що родинні бізнеси християн закривають, не підходить під опис поняття «загроза», бо вони вважають, що це не так важливо. Зрештою, ці християни – ненависні гомофоби, а «релігійна свобода» є просто гарною упаковкою «фанатизму». Інші схильні думати, що я перебільшував, і такі випадки, якщо й трапляються, то дуже рідко. Ще інші, очевидно, вважають, що коли ми змушені слухати заяви певних груп про те, що вони відчувають себе під загрозою чи переслідуваними, то заяви християн чомусь вважаються необґрунтованими і їх не слід враховувати. Хтось навіть намагався вивести справу у поле расизму, припускаючи, що питання, яке я підняв було «привілеєм білих» чи щось такого типу, – хоча такого поняття як переконання «білих християн» просто не існує.

У відповідь на це я склав дуже коротку і дуже неповну вибірку того, що зараз відбувається в США. Це відбувається з християнами. І чи ви вважаєте, що такі речі заслуговують на наслідки, чи не мають відношення до жодної зі «Шкал Пригноблення», які ви застосовуєте, вони наголошують, чому багато християн таки відчувають, що їх спільноти переслідують. Можете проігнорувати їх, якщо бажаєте, але зрозумійте, що якщо вам не доводилось щось пережити на собі, це не означає, що це не відбувається.

Джека К. Філіпса, пекаря з Денверу, Колорадо, у 2012 р. попросили спекти весільний торт для пари геїв, Чарлі Креґа і Девіда Малінса. Філіпс відмовився, посилаючись на свої християнські переконання, однак запропонував, що може приготувати решту випічки. Натомість Малінс і Креґ вирішили подати на нього в суд, заявляючи, що він ставився до них «не по-людськи», і два суди постановили, що Філіпса слід примусити спекти весільний торт для цієї пари. Для того, щоб залишитись вірним своїй совісті і вірі, Філіпс взагалі перестав пекти весільні торти. За його словами, це коштувало йому 40% усього його доходу від бізнесу.

Елейн і Джонатан Х’юдженін, пари, що має бізнес «Elane Photography», у 2012 р. суд Нью-Мексико змусив заплатити штраф понад $6,600 після того, як вони відмовились здійснювати фотозйомку «церемонії зобов’язання» лесбіянок.

Університет Толедо звільнив одну зі своїх працівниць, коли вона не погодилась з тим, що питання «гомо-шлюбів» входить у сферу питань прав громадян:

«Університет звільнив Крістал Діксон у 2008 році з тимчасової поссади асоційованого віце-президента відділу кадрів, оскільки вона написала статтю в «Toledo Free Press», де зазначила, що рух за права ґеїв не слід порівнювати з рухом за громадські права, оскільки їй, як афро-американці, не доводилось обирати статус меншини, однак гомосексуали це роблять».

У 2913 році штат Орегон взявся за невелику сімейну пекарню Аарона і Меліси Кляйн, коли вони відмовились спекти весільний торт для лесбійського весілля, знову ж таки, посилаючись на свої християнські переконання. Штат Орегон оштрафував їх, заблокувавши банківські рахунки та активи, і наклавши штраф в сумі $144,000 за відмову порушити принципи своєї віри. Пекарню, над створенням якої пара працювала роками, було закрито. На даний час Аарон Кляйн перебуває на інвалідності після того, як поранився, працюючи прибиральником сміття, щоб забезпечити своїх п’ятеро дітей. Їх сім’я стала ціллю злісної кампанії ґей-активістів, скерованої на знищення їх бізнесу всякою ціною.

У 2013 році «Crisis Magazine» повідомив про те, що антихристиянська кампанія поширюється на Вермонт:

«Лесбійська пара подала в суд на «Wildflower Inn», коли їм відмовили у проведенні весільної церемонії на їх території. Згодом власники погодились проводити одностатеві церемонії, однак за умови, що клієнти будуть попереджені, що події такого типу порушують їх особисті католицькі переконання. Цього було недостатньо. У 2012 р. закладу довелось заплатити $10,000 штрафу і перерахувати подвійну суму благодійному фонду. В результаті цього, заклад більше не приймає весіль, хоча й рішення було прийнято до моменту оголошення заяви.

Високі штрафи за покарання християн, які прагнуть залишитись вірними своїй совісті, стають все більш звичними. Як повідомляє LifeSiteNews у 2014 р.:

«Відділення штату Нью-Йорк з прав людини постановило, що римо-католицькі власники «Liberty Ridge Farm» порушили права людини лесбійської пари, коли у 2012 р. відмовили у проведенні на їх території «шлюбної» церемонії. Власники закладу Роберт і Синтія Ґіффорд були зсушені заплатити $10,000 штрафу штату і додатково $3,000 відшкодування лесбійській парі, Дженні МакКарті і Мелісі Ірвін, за «моральний біль і страждання». Окрім того, Ґіффорди мали провести навчання для своїх працівників, щоб навчити їх чутливості, та вивісити на видному місці плакат, що висвітлює антидискримінаційний закон штату.

У 2014 р. пекарня в Індіанаполісі, власниками якої є Ренді і Тріш МакҐет, стала мішенню онлайн-кампанії, яку ґей-активісти розпочали після того, як вони відмовились спекти торт для гей-весілля, посилаючись на свої християнські переконання. Їх обзивали гомофобами та ненависниками, хоча вони були готові служити гей-спільнотам, але не брати участь в святкуванні їх весіль.

Баронелль Штуцман, власниця «Arlene’s Flowers and Gifts» в Річленд, штат Вашингтон, у 2015 р. була змушена заплатити більше $1,000 штрафу після того, як відмовилась прикрасити квітами зал для одностатевого весілля. Вона раніше неодноразово продавала квіти цій парі, однак заявила, що прикрашати зал квітами для їх весілля порушить її християнські переконання.

У 2015 році пара менонітів Річард і Бетті Одґаард були змушені закрити свій бізнес у Де-Мойн, Айова, після того, як стали мішенню ґей-активістів за те, що відмовились прийняти ґей-весілля у їхній каплиці. Кампанія бойкоту включала злі і осквернюючі повідомлення, а скарга на порушення громадянських прав привела до того, що Одґаарди були змушені сплатити $5,000, і зрештою втратили усе, що мали для проживання.

Рівень ненависті, що підживляє багато з цих кампаній, є дещо іронічним для натовпу #LoveWins (любов перемагає). Як повідомили в 2015 р. LifeSiteNews:

«Піцерія в невеличкому місті Індіани, власниками якої є християнська сім’я, зачинила свої двері після того, як їх тероризували про-гомосексуальні хулігани, що противились релігійним цінностям сім’ї. «Memories Pizza» у Волкертоні отримувала погрози смерті і підпалу, їх сайт зламали хакери… Напади почались після того, як на радіостанції ABC-57 оголосили про те, що власники піцерії підтримують «Акт про відновлення релігійної свободи». Радіостанція заявила, що «Memories Pizza», власником якої є Кевін О’Коннор, була «першим бізнесом, який публічно відмовляє в послугах гомосексуальним особам.

Власники заявили, що радо вітають у своєму ресторані усіх, однак історію розкрутили на тому факті, що власники не будуть надавати послуги гомосексуальним «весіллям», бо це суперечить їх християнським віруванням».

Як я писав раніше, цей перелік далеко не повний. Якби я робив спробу зазначити усі випадки, коли християн звільняли з роботи за їх віру, відмовляли у роботі, бо вони противляться одностатевим шлюбам, чи нападали на їх бізнес, чи штрафували, чи закривали, ця стаття мала б десятки сторінок. Це відбувається, і відбувається зараз. Навіть ліберальні коментатори, на кшталт Білла Маєра та інших, починають визнавати, що відхилення християн було принаймні частиною того, що коштувало Гілларі Клінтон виборів. Християни втомились від того, що їх переслідують просто за те, що вони вірять в те, у що християни вірили впродовж 2 тисяч років – що подружжя може бути лише між одним чоловіком і однією жінкою, і що християнин повинен діяти відповідно до своєї совісті. Ви можете ігнорувати їх досвід, якщо бажаєте. Але біля виборчих скриньок їх чути.

Переклад – «Католицький оглядач» за матеріалами LifeSiteNews