33 роки Згромадження Воплоченого Слова

25 березня 1984 року, рівно 33 роки тому в далекій Аргентині було засноване Згромадження Воплоченого Слова. Засновником є о. Карлос Мігель Буела. Вже у 1994 році на запрошення Владики Андрія Сапеляка на служіння до України прибули перші священики-місіонарі, а вже за декілька років Господь поблагословив чернечу родину українськими покликаннями. Сьогодні наші молитовні святкування своєю присутністю прикрасив наш Митрополит Володимир у монастирському храмі Святих Кирила і Методія в Івано-Франківську.

На спільне подячне богослужіння з’їхалися священики нашого Згромадження з цілої України – з Вінниці, зі Скадовська, з Дубового (Закарпаття), а також і священики ІІІ Чину. Митрополит у своєму слові звернув увагу присутніх на тему покликання – як особливий дар від Бога, який треба цінувати і плекати, за нього дякувати Господеві.

Після Божественної Літургії о. Теодор Мацапула, провінційний настоятель Згромадження в Україні, подякував Митрополиту за відвідини та Його постійну батьківську опіку над спільнотами, як отців так і сестер. Відтак всі присутні зробили спільний молитовний акт – посвяту Згромадження Серцю Христовому. Такі посвяти протягом останніх місяців здійснили всі спільноти Згромадження в цілому світі.

Праведний Митрополит Андрей Шептицький ще у 1940 році писав: «Християнська побожність працювала від віків над тим, щоб Христові Спасителеві, як Богові і як чоловікові, віддати якнайповнішу честь. Церква установляла празник по празнику, щоб відповісти тій побожності християн, та, щоб вести їх до якнайбільшої любови Христа. Природно, що й любов Христа-Чоловіка супроти людей мусіла ставатись щораз виразнішим предметом християнського культу. Вдумуючися у любов Христа, християнські душі, Церква, під проводом Св. Духа, що в ній живе й веде людські душі до пізнання і любови Бога, щораз більше усвідомлювала собі, що любов є причиною всього того, що Христос зробив для людей. Любов є товчком цілого його поступування. А що абстрактні, відірвані предмети, коли представлені образом, що підпадає під змисли, стаються для людей доступнішими, конкретнішими, реальнішими, а через те й ліпше зрозумілими, то почитання людської любови до Христа, а з нею і цілого внутрішнього, духового життя Христа прибрало у вселенській Церкві вид почитання Христового Серця, як символу любови». (З декретів Львівського Архиєпархіального Собору, 1940 р.). Ми навіть знаємо з історії, що його мама Софія сама намалювала Образ Серця Христового або Христа Чоловіколюбця ще у 1878 році і 17 січня 1901 року, коли Андрей став Митрополитом, його подарувала своєму синові. Ікону митрополит Андрей забрав із собою у митрополичі палати на Святоюрську гору, де образ зберігався до 1946 року, до часу ліквідації Української греко-католицької Церкви.

Подібно і ми сьогодні, особливою молитвою, посвятили наші спільноти Серцю Христовому і заспівали прохання з Молебня до Христа Чоловіколюбця. А відтак всі присутні отці, брати і сестри, також спеціальною молитвою, відновили свої монаші обіти – убогості, чистоти, послуху та марійського рабства.

Опісля всі процесійно направилися до іншого куточка храму, де Митрополит освятив ікону «Богородиці Оранти», тобто Тої, яка молиться. Автором є місцевий іконописець Тарас Халак. Всі присутні отримали роздруковані іконки з молитвою «за покликання» і спільно молилися за покликання до богопосвяченого життя.

Дякуємо Богові за дар покликання до богопосвяченого життя, за дар служіння і життя у Згромадженні Воплоченого Слова і за всі дари, якими Господь нас наділяє і за постійну опіку Діви Марії. Дякуємо Богові за всіх священиків, братів і сестер, а також за всіх третьочинців (посвячених мирян ІІІ Чину ЗВС) і за всіх людей, які нас супроводжують і підтримують у нашому служінні. Ми молимося і дякуємо Богові за ВАС!