Папа з журналістами: підсумки прощі до Фатіми й міжнародна панорама

Під час перельоту з Португалії до Риму ввечері, 13 травня 2017 р., Папа Франциск провів традиційну бесіду із журналістами, відповідаючи на їхні запитання. У центрі конференції були теми, тісно пов’язані з цією 19-ю Апостольською подорожжю, але також й інші питання.

«Без сумніву, Фатіма несе в собі послання миру, – сказав Папа, – звернене до людства через трьох великих комунікаторів, що навіть не мали 13 років. Тож канонізація Жасінти і Франсіска стала для мене причиною великого щастя та принесла надію на мир для всіх».

Посилаючись саме на послання миру, що променіє з Фатіми, одне з перших запитань стосувалися вже недалекої зустрічі, яку Папа матиме з новообраним Президентом США Дональдом Трампом, який проголошує зведення стін, нульову толерантність до нелегальної міграції та перегляд зобов’язань, які стосуються охорони довкілля.

«Я скажу, що я думаю, він скаже те, що думає, але я ніколи не хотів і не хочу виносити якісь судження, не почувшись з людиною. Завжди існують привідчинені двері. Слід шукати двері, які бодай на щілину відчинені, входити й говорити про спільні речі й так прямувати вперед. Крок-за-кроком. Мир є ручної роботи, його будується кожного дня».

Мир здобувається через діалог та пошану до інших. І саме діалогу з Братством Святого Пія Х, з так званими лефевристами, стосувалося одне із запитань, на що Папа відповів: «Я відкинув би будь-які прояви тріумфалізму, але стосунки є братерськими. Я маю добрі стосунки з архиєпископом Фелле, спілкувався з ним кілька разів. Мені не подобається пришвидшувати справи. Слід прямувати вперед, не стояти на місці, й тоді побачимо. Для мене не існує проблеми переможців і тих, які програли… Це проблема братів, з якими ми повинні разом прямувати вперед, шукаючи відповідні формули для того, щоб чинити чергові кроки вперед».

У світлі 500-річчя Реформації журналісти не оминули теми діалогу з протестантами. За словами Глави Католицької Церкви, в цій ділянці зроблено великі кроки вперед. Для екуменізму велике значення, за його словами, має спільно прямувати вперед у молитві, в ділах милосердя, звіщаючи Христову любов, у мучеництві, свідчачи, що Ісус – це Господь, єдиний Спаситель і єдине джерело благодаті.

Журналісти згадали і про найпромовистіші й найзворушливіші моменти прощі до Фатімської Богородиці, зокрема, одна з представниць засобів комунікації звернула увагу на те, що саме 25 років тому Хорхе Маріо Берґольйо був призначений єпископом-помічником Буенос-Айреса. «Жінки все знають, – пожартував Папа. – Я не замислювався над цим збігом, лише вчора, молячись перед Богоматір’ю. Я говорив з Нею і про це, просячи прощення за всі мої помилки. Але саме вчора я собі це пригадав».

У світлі теми Марійських об’явлень, Святішого Отця запитувано й про Меджугор’є – місце, яке викликає релігійний запал багатьох вірних, з огляду на що Папа Венедикт XVI скликав окрему комісію під проводом кардинала Руїні. Врешті, сам Папа Франциск нещодавно призначав тут окремого посланця.

«Особисто я, – зауважив Святіший Отець, – віддаю перевагу Богородиці-матері, нашій матері, а не Богородиці-телеграфістці, яка щодня в певну годину розсилає повідомлення. Мама Ісуса не така. Але, – додав він, – існує духовний і душпастирський аспект, люди прибувають туди й навертаються, це люди, які зустрічають Бога та змінюють життя. І цього факту неможливо заперечити. Тож щоб співставити ці дані з відповідями богословів, які працювали в комісіях, був призначений цей єпископ, аби розглянути душпастирський аспект. Врешті, щось буде сказано».

Не забракло запитання про віру та секуляризм у контексті того, що ця проблема заторкує чимало країн з християнською більшістю, в яких приймаються сумнівні політичні рішення. «Це тема, яка викликає стурбованість. Існують дуже католицькі, але й, водночас, антиклерикальні країни. Саме тому я закликаю священиків втікати від клерикалізму. Клерикалізм віддаляє людей», – наголосив Папа.