Важкі питання. Куди вирушає душа абортованих дітей?

ПИТАННЯ: Поясніть, будь ласка, примітку 111 документа Міжнародної богословської комісії «Надія порятунку нехрещених немовлят»: «Слід звернути увагу на те, що офіційне видання (editio typica) енцикліки Папи Івана Павла II ‘Evangelium vitae’ замінило відповідний текст 99 параграфа: ‘Ви усвідомите, що нічого не втрачено, і попросите вибачення у вашої дитини, яка нині жива в Господі’ (‘Vi accorgerete che nulla è perduto e potrete chiedere perdono anche al vostro bambino, che ora vive nel Signore’) – формулювання, яке могло стати приводом для невірної інтерпретації, – наступним остаточними варіантом тексту: “Infantem autem vestrum potestis Eidem Patri Eiusque misericordiae cum spe committere” (cfr AAS 87 [1995] 515)), що означає: ‘В упованні можете довірити ваше немовля Самому Отцю і Його мілосердю’».

Як так вийшло, що Папа змінив формулювання від одного видання до іншого?

ВІДПОВІДЬ: Очевидно, виправлення тексту сталося тому, що Церква впевнена в вічному спасінні дитини тільки в тому випадку, якщо вона хрещена. Якщо ж дитина не хрещена, то, як свідчить Катехизм Католицької Церкви слідом за Міжнародною богословською комісією, Церква має обґрунтовані причини сподіватися на їх вічне спасіння.

Проблема в тому, що в рай неможливо увійти без освячуючої благодаті, тобто без «шлюбного одягу». Ніхто з людей не народжується в шлюбних шатах, але всі народжуються з первородним гріхом. Благодать шлюбного одягу, даровану Богом, дитина отримує в Хрещенні по вірі батьків і Церкви.

Відносно тих випадків, коли немовля вмирає до прийняття Хрещення, Церква переконана, що Бог бажає спасіння всіх людей і в силу цієї Його волі Він всім дає можливість отримати благодать. Якими шляхами це відбувається, ми не знаємо, але Церква вірує, що Бог дає таку можливість.

З іншого боку, Церква завжди вірила, що благодать не прив’язана до Таїнств. Таїнства – це звичайний, ординарний шлях здобуття благодаті. Однак невідомими нам шляхами Бог дарує дітям, що не прийняли Хрещення, можливість одягатися в шлюбний одяг. Таким чином, вони рятуються Божою благодаттю, приймаючи її за допомогою персонального акту.

Саме тому Міжнародна богословська комісія вирішила підкреслити зміну в офіційному виданні енцикліки «Evangelium vitae». Неможливо сказати, чи сам Папа вніс поправку, але можна з упевненістю стверджувати, що він її бачив і схвалив. Основний сенс поправки – в наступному: велика надія Церкви на те, що діти, які померли без Хрещення, перебувають в раю в силу благодаті, яка їм була дарована і яку вони прийняли. Однак мова йде про надію, а не про впевненість: впевненість у спасінні немовляти може виходити тільки від Хрещення.