Папа: Ми можемо вважати себе «безбожниками», але Бог не буде «Богом без людини»

Все таїнство християнської молитви підсумовує можливість звертатися до Бога, називаючи Його Отцем. Про це роздумував Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу, 7 червня 2017 р., коментуючи «Господню молитву».

Наприкінці зустрічі з паломниками Глава Католицької Церкви пригадав, що в багатьох країнах 8 червня о 13:00 проходитиме акція «Хвилинка для миру», яка полягає в короткій молитву за мир з нагоди річниці зустрічі у Ватикані між Папою Франциском, тодішнім ізраїльським Президентом Пересом та палестинським Президентом Аббасом. «У наш час, – сказав він, – існує велика потреба в молитві християн, євреїв і мусульман за мир».

Коментуючи євангельський уривок про те, як учні просили Ісус навчити їх молитися, Святіший Отець зазначив, що в молитві Ісуса було щось настільки привабливого, що одного дня учні попросили, аби Він впровадив і їх у це таїнство. Вони були вражені тим, як Христос, вранці та ввечері, відходив на самотнє місце і «занурювався в молитву». І саме тоді «Ісус передав їм молитву, яка стала найвизначнішою християнською молитвою» – молитву «Отче наш».

«У дійсності, звертатися до Бога, називаючи Його “Батьком”, зовсім не є чимось само собою зрозумілим. Ми схильні вживати найпіднесеніші титули, які б нам здавалися більш шанобливими щодо Його трансцендентності. Натомість, призивати Його як “Отця” ставить нас у стосунки близькості з Ним, як дитини, що звертається до свого тата, знаючи, що він її любить і дбає про неї», – сказав Наступник святого Петра, додаючи:

«У цьому – велика революція, яку християнство викарбувало в християнській психології людини. Таємниця Бога, Який завжди нас захоплює та спонукає почуватися малими, але не лякає, не придавлює, не наводить тривогу».

Як зауважив Святіший Отець, людині нелегко це прийняти. Настільки, що в розповідях про воскресіння читаємо, що жінки втекли від порожнього гробу, «сповнені страху й подиву». Але Ісус об’являє їм, що Бог – це добрий Отець, та каже: «Не бійтеся!».

Далі Папа скерував думку слухачів до притчі про милосердного батька. Згідно з розповіді Ісуса, цей батько «знав лише любов до своїх синів», не караючи сина за його зухвалість. «Бог є Батьком, але не по-людськи, тому що жоден батько в цьому світі не повівся би, як герой цієї притчі», – вів далі Святіший Отець, наголошуючи, що «Бог є Отцем по-своєму: добрим, беззахисним перед вільною волею людини, здатним лише провідміняти дієслово любити». Тож коли бунтівливий син повертається до отчого дому, батько «не застосовує критерії людської справедливості», даючи зрозуміти синові, що «протягом цього довгого періоду його батьківській любові до болю не вистачало саме сина».

«Яким же незглибимим таїнством є Бог, Який живить саме таку любов до Своїх дітей!» – наголосив Папа, пригадуючи, що й святий Павло, описуючи суть християнського таїнства, не наважується перекласти на грецьку мову слово, яке Ісус по-арамейськи промовляв як «Abbà». Два рази у своїх посланнях він заторкує цю тему, вживаючи те саме слово.

«Дорогі брати й сестри, – підсумував Святіший Отець, – ми ніколи не самотні. Можемо віддалитися, бути вороже наставленими до Бога, визнавати себе безбожниками, але Євангеліє Ісуса Христа показує нам, що Бог без нас не може: Він ніколи не буде Богом “без людини”. Саме Він не може залишатися без нас, й у цьому – велика таємниця… І ця впевненість є джерелом нашої надії, яку зберігаємо в усіх призиваннях нашого Отця. Коли потребуємо допомоги, Ісус не каже нам розчаровуватися та замикатися в собі, але звертатися до Отця з проханнями, сповненими довір’я».

Наприкінці катезизи Папа запросив учасників аудієнції замислитися на хвилинку про різні проблеми та потреби, які кожен має, а тоді скерувати свою думку до Бога, нашого Отця, Який «не може бути без нас і в цю хвилину на нас споглядає». «Й усі разом, з довірою та надією, молімося», – сказав він розпочавши проказування молитви «Отче наш».