Після побаченого Образу Спаса Нерукотворного з Ватикану хлопець у Тернополі вирішив охреститись

Сопілкар з Миколаївщини шукає хресного батька. Хлопець з дитинства не ходив у церкву і не був хрещений. Проте, після відвідин Тернополя і побаченого Нерукотворного Образу з Ватикану Владислав Козаченко поміняв своє життя і почав відвідувати храм та молитись.

— Я родом з Миколаївської області, міста Первомайськ. В дитинстві життя подарувало мені випробування вулицею. Через сімейні чвари я часто втікав з дому, бравши з собою лише сопілку, на якій я навчився грати сам. Ще будучи неповнолітнім втратив матір і вперше поїхав Україною в пошуках кращого життя. З Тернополем познайомився у 2009 році. Враження про це місто засіли глибоко в душі. Ніде тоді я ще не чув щирої української мови і звичаїв, про які розповідала моя вчителька української мови та літератури. Вона вчила любити Україну такою, якою вона була, є, і буде. Буквально з першого візиту мені Тернопіль дуже сподобався, — розповів Владислав.

У рідному Первомайську хлопець працював журналістом на місцевому каналі. Пішов працювати туди незважаючи на критику рідних.

— Мені казали: “Не займайся дурнею, а знайди собі нормальну роботу, і будь як усі! Бери приклад зі своїх дідів: вони багато працювали при Радянському Союзі, і жили добре”… Я нікого не слухав, терпів насмішки… і, все-таки, пішов за оголошенням, і за покликом душі… і таки дійсно: на мене “трохи” дивно подивились на студії, але, все ж, дали завдання, з яким я відмінно впорався. На телеканалі я навчився літературній українській мові, — каже хлопець.

Взимку Влад знову відвідав Тернопіль і вперше побував у Катедрі. Якраз у той час там перебував Нерукотворний Образ Спаса, що був привезений з Папської захристії. Хлопець каже, що побачене перевернуло його світогляд і він вирішив охреститись та переїхати в Тернопіль жити.

— Мені трішки боязко було, бо раніше я до церкви рідко ходив. До 2014 року – взагалі не ходив, не знав жодної молитви. Дочекавшись своєї черги, я побачив зблизька Образ. Закрив очі, попросив Ісуса за Україну, щоб було усе добре, попросив за те, що мене найбільше турбувало і машинально, торкнувся захисного скла ікони шапкою, що тримав у руці, — розповідає сопілкар. — В рідному місті, вечорами, вислуховував настанови батька, що я неправильно живу і не до тієї церкви пішов… Я йому розповідав, що в Тернополі побачив світ, ліпше життя, справжню Україну, і хотів би інтегруватися в культуру і життя улюбленого міста. На що, у відповідь, чув самі матюки і заборони. Далі я для себе твердо вирішив, що більше ніколи не повернуся в рідне місто. Зібрав силу волі, купив білет на Тернопіль, і поїхав.

Влад каже, що будучи в Тернополі він не переставав думати про Бога та про життя. Щовечора одягав все ту ж шапку, перед сном, на кілька хвилин, замість молитви. Згодом, відчув, що хоче жити інакше, хоче бути ближчим до Бога, хоче навчитись молитися.

Пішов до Архикатедрального Собору, розповів отцям у захристії, що нехрещений та власну історію про Нерукотворного Спаса, про шапку, яка стала духовною річчю і символом віри в Бога. Вивчив основні молитви, ходив на недільні і святкові Літургії в Катедру. Здав “Іспит” на віру.

— Прочитавши стисло викладену Біблію в Катехизмі, мені захотілося змінити своє життя і не боятися ходити до церкви. Щоб інтегруватись в християнське життя, потрібно мати духовних наставників, на котрих церква покладе велику відповідальність — бути хресними батьками, брати участь в духовному вихованні. Греко-католицька церква не має межі у віці, згідно якої потрібні\непотрібні хресні батьки. Я не боюся визнати, що виріс на вулиці, займався самовихованням і пізнанням навколишнього світу самостійно. Маю бажання почати життя заново, хоч і у 27, отримати вищу освіту, створити сім’ю. Власне, хресні батьки стануть мені новими батьками. Наразі шукаю хресного батька. Це має бути повнолітня людина (ліпше – старша за мене), котра є практикуючим християнином-католиком східного обряду, знаходиться в церковному шлюбі, або самотній, ця людина повинна усвідомлювати відповідальність, яку покладе на неї церква, — говорить Влад.

Обряд хрещення планується одразу, як щойно знайдеться така людина. Хрещення відбуватиметься у Архикатедральному Соборі, пише Доба.

Зв’язатись з Владом можна через фейсбук https://www.facebook.com/forte.cristo