Папа Франциск про важливість дідусів і бабусь в житті родини

«Як же важливими є дідусі й бабусі в житті родини для того, щоби передавати суттєву для кожного суспільства спадщину людяності й віри!» – таке повідомлення було поширене через аккаунт Папи Франциска в Твіттері в середу, 26 липня 2017 р., коли в календарі Церкви латинського обряду припадає спомин святих Йоакима й Анни, батьків Пречистої Діви Марії, дідуся й бабусі Ісуса Христа.

Папа Франциск у своїх промовах та інтерв’ю, зокрема тих, які присвячені молоді, не оминає теми важливості спілкування між поколіннями. Про це він, зокрема, пригадував і в цьогорічному посланні з нагоди Всесвітнього дня молоді, що відзначався на місцевому рівні. Коментуючи подячну пісню Пресвятої Богородиці «Величай, душе моя», він вказував на те, що в ній можемо побачити, наскільки Марія знала Боже слово, адже кожен її рядок перегукується зі Старим Завітом:

«Юна Ісусова Мати добре знала молитви Свого народу. Без сумніву, їх Її навчили батьки, дідусі й бабусі. Яким же важливим є передавання віри від одного покоління до другого! В молитвах, яких нас навчили наші предки, вміщений прихований скарб, у тій духовності, що існує в культурі простих людей і яку називаємо народною побожністю», – писав Папа.

А у березні 2015 року Наступник святого Петра присвятив цінності дідусів і бабусь та важливості їхньої ролі в родині цілу катехизу з нагоди загальної аудієнції, зазначаючи, що й він сам ототожнює себе з ними, адже також належить до цієї вікової категорії. Він скерував свою думку до євангельських постатей Симеона й Анни, про яких святий Лука згадує, розповідаючи про подію Стрітення. Євангелист не приховує їхнього віку, одного називає «старцем», а про пророчицю Анну чітко говорить, що мала 84 роки.

«Євангелія розповідає, що вони щодня, з великою вірністю протягом довгих років очікували приходу Бога. Того дня вони бажали побачити Його, збагнути знаки, відчути початок. Можливо, вони навіть змирилися з тим, що не доживуть до цього дня, але оте довге очікування займало все їхнє життя: вони не мали важливішого заняття від цього – очікувати Господа й молитися. І ось, коли Марія і Йосиф прийшли до храму, щоб виконати приписи закону, Симеон і Анна в пориві вирушили назустріч, натхнені Святим Духом. В цю мить тягар віку й очікування зник. Вони розпізнали Дитя й відкрили нові сили для нового завдання: дякувати і свідчити про цей Божий Знак», – зазначив Наступник святого Петра.

«Дорогі дідусі й бабусі, дорогі особи похилого віку, ступаймо слідами цих надзвичайних старців! – закликав Папа. – Ставаймо також і ми трохи поетами молитви, відчуваючи смак у добиранні власних слів, пристосовуймо ті, яких нас навчає Боже слово. Молитва похилих віком, дідусів і бабусь – це великий дар для Церкви! Це – багатство! Це велика ін’єкція мудрості для всього суспільства, насамперед для того, яке надто зайняте роботою, надто заклопотане і розсіяне».

У цьому контексті Святіший Отець вказав на приклад свого попередника Венедикта XVI, який «прийняв рішення провести останній етап свого життя в молитві та слуханні Бога». «Цивілізація, в якій більше не моляться, це цивілізація, де старість втратила сенс. І це страшно, ми, насамперед, потребуємо похилих віком, які моляться, бо старість нам дана саме для цього», – процитував Папа «великого мислителя» минулого століття Олів’є Клемана, додаючи, що «молитва похилих віком – це щось прекрасного».

За словами Наступника святого Петра, похилі віком особи можуть «дякувати Господеві за отримані добродійства, та заповнювати порожнечу невдячності». Можуть також «молитися за очікування нових поколінь та давати гідність пам’яті і жертві минулих». Амбітній молоді можуть пригадувати, «що життя без любові – це черстве життя», боязку молодь запевнити, що «тривогу перед майбутнім можна перемогти», а молодь, надто закохану у себе, навчити, «що більше радості у тому, щоб давати, ніж отримувати».