Папа: міграція є нагодою для розвитку щирого міжрелігійного та екуменічного діалогу

«З усього серця хочу подякувати вам за численні старання, які ви протягом цих останніх років зробили для багатьох братів та сестер, мігрантів і біженців, що стукають у двері Європи в пошуках більш безпечного місця та більш гідного життя», – розпочав своє слово Папа Франциск, промовляючи до директорів національних міграційних відділів, приймаючи їх на приватній аудієнції у Ватикані у п’ятницю, 22 вересня 2017 р.

Переживаючи великі міграційні рухи, які впровадили у кризу міграційну політику та засоби безпеки, санкціоновані міжнародними конвенціями, Церква хоче залишитись вірною своїй місії, а саме любити Ісуса Христа, зокрема, в найубогіших та залишених, до яких належать, без сумніву, мігранти та біженці. «Материнська любов Церкви до тих наших братів та сестер прагне бути виявлена у конкретний спосіб на усіх етапах міграційного досвіду», – мовив Святіший Отець, зазначаючи, що визнавати та служити Господеві у наших братах та сестрах, що перебувають «у подорожі», – це відповідальність, яка зближає усі окремі Церкви у постійному, скоординованому та ефективному заанґажуванні.

Глава Католицької Церкви також виявив стурбованість з приводу виявів нетолерантності, дискримінації та ксенофобії, які можна зауважити у різних частинах Європи. Їх причиною часто є недовіра та страх перед іншим, перед чужинцем. «Мене значно більше хвилює сумна констатація того, що наші католицькі спільноти в Європі не є виключенням у цих оборонних та відкидаючи реакціях, оправдовуваних не дуже добре обґрунтованим «моральним обов’язком» зберегти первинну культурну та релігійну ідентичність», – мовив Єпископ Риму, зазначаючи при цьому, що Церква поширилась на усіх континентах саме завдяки міграції місіонерів, які були переконані в універсальності Христового Євангелія, призначеного для чоловіків та жінок усіх культур. В історії Церкви не бракувало спокус ексклюзивізму та оборони власної культури, але Святий Дух завжди допомагав вірним їх подолати, допомагаючи відкритись на ближнього, що завжди стає можливістю духовного збагачення та зросту. «Я переконаний, що Святий Дух допоможе нам також і сьогодні зберегти цю поведінку довірливої відкритості, що дозволяє подолати будь-яку перешкоду», – підкреслив Папа.

Далі Вселенський Архиєрей наголосив, що, з перспективи еклезіології, прибуття численних братів та сестер у вірі до Європи дає нам можливість у повноті реалізувати нашу вселенськість, що є конститутивним елементом Церкви. Численні мігранти та біженці приносять із собою багаті духовні скарби богослужінь та власних релігійних традицій. А з місіологічної перспективи, міграційні рухи є для нас можливістю проповідувати про Ісуса Христа іншим людям без потреби залишати власні домівки, свої країни; нагодою у конкретний спосіб свідчити нашу віру в любові та глибокій пошані до інших релігій. Зустріч мігрантів та біженців, які належать до річних віровизнань, – це чудова нагода для розвитку щирого та збагачуючого міжрелігійного та екуменічного діалогу.

Папа Франциск підкреслив, що у своєму Посланні на Всесвітній День Мігранта і Біженця на наступний рік він виокремив чотири дієслова, – прийняти, оберегти, сприяти та інтегрувати, – які є душпастирською відповіддю на виклики сучасної міграції. Прийняти означає забезпечити належне законне та безпечне прийняття мігрантів, забезпечуючи їм необхідну першу допомогу та базові послугу. Дієслово оберегти вказує на потребу надати потрібну правдиву інформацію перш ніж вони наважаться на подорож та стати на захист фундаментальних прав мігрантів та біженців, незважаючи на їхній міграційний статус, зокрема, дітей. Слово сприяти наголошує на необхідності гарантувати умови для цілісного людського розвитку усіх мігрантів. А дієслово інтегрувати має на меті вказати на потребу допомогти мігрантам та біженцям у процесі інкультуризації, сприяючи взаємною збагаченню усіх.