Папа Франциск прийняв Синод Єпископів Халдейської Католицької Церкви

«З радістю приймаю вас цими днями, коли ви зібрались на Синод, щоб вийти назустріч питанням першочергової важливості для Халдейської Церкви, серед яких змушувана міграція християн, відбудування сіл, повернення евакуйованих, партикулярне право Церкви, літургійні питання та душпастирство покликань», – мовив на початку своєї промови Папа Франциск, приймаючи у четвер, 5 жовтня 2017 р., на приватній аудієнції Синод Єпископів Халдейської Католицької Церкви.

Подякувавши Його Блаженству Патріарху Луізу Рафаелю за привітання, Вселенський Архиєрей мовив: «Користуюся нагодою, щоб через вас привітати вірних дорогої іракської землі, які зазнали великих випробувань, розділяючи з ними надію з огляду на нещодавні новини, які говорять про відродження життя та діяльності в регіонах та містах, які до того були піддані болючому та насильницькому гнобленню», – побажавши при цьому, щоб Боже милосердя заспокоїло рани війни, які носить у серці халдейська спільнота вірних.

Далі Глава Католицької Церкви зазначив, що Халдейська Церква повинна продовжувати анґажуватись у побудову єдності, зокрема, єдності між Пастирями Халдейської Церкви та Пастирями інших Церков, та сприяти діалогові та співпраці між усіма, хто трудиться у суспільній сфері, щоб, таким чином, зробити свій вклад і полегшити процес повернення виселеного населення та подолання поділів і протистояння між братами. «Щоб дійти до спільних рішень задля добра всієї країни, необхідним є процес національного примирення та спільного зусилля всіх складових частин суспільства», – підкреслив Святіший Отець, побажавши, щоб іракському народові ніколи не забракло духовної сили, надії та працьовитості, якими він вирізняється, та щоб він не падав духом перед труднощами, які ще й далі зустрічаються на шляху.

Вселенський Архиєрей пригадав, що ще з давніх часів, земля іракського народу, на якій, згідно із традицією, здійснював євангелізацію святий апостол Тома, була землею цивілізації, землею зустрічі та діалогу. Тому, дуже важливо, щоб християни, Пастирі та вірні, сильні у своїх коренах, були об’єднані в сприянні шанобливим стосункам та міжрелігійному діалогу серед іракського народу.

Серед іншого, Папа також звернув увагу зібраних єпископів також і на зменшення покликань до священичого та богопосвяченого життя, наголошуючи на тому, що брак покликань не повинен ставати причиною приймати до семінарій чи монастирів осіб, які не мають Божого покликання, а необхідно уважно перевірити автентичність покликання кожного кандидата. Папа теж наголосив на потребі цілісного виховання у семінаріях, яке б охоплювало різні аспекти людського життя, гармонійно поєднуючи загальнолюдське, духовне, душпастирське та інтелектуальне формування, яке б потім продовжувалось у постійній формації. Семінаристи, а також священики, повинні відчувати близькість своїх єпископів, що є справжнім благословенням.

Папа Франциск запросив халдейських єпископів разом із єпископами Римо-Католицької Церкви ще раз призадуматись над темою діаспори, беручи до уваги конкретні ситуації, в яких перебувають церковні спільноти: як кількісний склад вірних, так і релігійну свободу.

«Необхідно зробити все можливе для того, щоб побажання ІІ Ватиканського Собору змогли здійснитись, полегшуючи душпастирство на власних теренах, де віддавна утверджені східні громади, одночасно сприяючи єдності та братерству із спільнотами латинського обряду, щоб дати вірним добре свідчення, не продовжуючи поділів та непорозумінь, – мовив Святіший Отець, додаючи, що екуменічний та міжрелігійний діалог повинен завжди виходити із нашої католицької єдності та сопричастя.

Варто пригадати, що згадана Церква постала внаслідок поєднання з Римом частини ієрархії та духовенства Ассирійської Церкви Сходу. Сучасний устрій вона отримала 1830 року, коли Папа Пій VIII затвердив митрополита Івана Гормиздаса Главою всіх халдейських католиків, надавши йому титул Вавилонського халдейського Патріарха, осідком якого спочатку було місто Моссул, а в середині ХХ століття його перенесено до Багдаду. Халдейська Католицька Церква поширена на території сучасних Іраку, Ірану, Туреччини, інших країнах Близького Сходу та в діаспорі, нараховуючи 8 архиєпархій та 13 єпархій.