У Караганді розпочався Форум мігрантів з нагоди відзначення 70-ої річниці депортації українців в Казахстан

У Караганді розпочався Форум мігрантів, який проводить Пасторально-міграційний відділ УГКЦ з нагоди відзначення 70-ої річниці депортації українців в Казахстан.

Тема Форуму: «Духовна та культурна ідентичність українців східної Європи та Азії. Вчора. Сьогодні. Завтра».

У Форумі беруть участь близько 60 осіб – представники України, Казахстану, Росії, Киргизької Республіки. Україну на Форумі презентує делегація духовенства УГКЦ -владика Йосафат Говера, Екзарх Луцький, владика Теодор Мартинюк, єпископ помічник Тернопільсько-Зборівський, секретар ПМВ о. Андрій Гах, експерт ПМВ ієромонах Юстин Бойко, голова комісії УГКЦ у справах освіти і виховання с. Христофора Буштин, експерт ПМВ о. Віталій Храбатин, інші священики, семінаристи, а також директор представництва Світового конгресу українців в Україні Сергій Касянчук, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою національного університету Львівська політехніка Ірина Ключковська та інші учасники.

На початку Форуму до його учасників звернувся владика Теодор Мартинюк і відзначив, що немає такої родини у Галичині, Волині, Буковині, яку б не заторкнула депортація, ув’язнення чи терор, які панували на українській землі. “Сьогодні Форум мігрантів присвячений дуже сумній події. Однак ми, роздумуючи і згадуючи наших батьків, їхнє пережиття і труднощі, хочемо в першу чергу їм подякувати. І друге, чого б нам хотілося, –  спільно будувати майбутнє. І хочу побажати всім нам, щоби ми на цьому Форумі у своїх доповідях і розмовах мали єдину мету – будувати наше життя як в діаспорі, так і в Україні, щоби ми чулися однією великою родиною, щоби ми, шануючи і розвиваючи ті землі, ті країни, в яких ми живемо, ніколи не забували свою рідну землю, своє коріння, свою віру, – зазначив єпископ. –  Також ми хочемо послухати про потреби наших братів і сестер та подякувати нашим душпастирям, які невтомно трудяться тут, у Казахстані”.

Після цього о. Віталій Храбатин зачитав послання Блаженнішого Святослава учасникам Форуму мігрантів, в якому відзначається, що у жовтні 1947 року понад 77 тисяч українців під конвоєм вивезли на Схід, і багато з них привезли у Казахстан, до далекої Караганди.

“Для тисяч людей – чоловіків, жінок і дітей – розпочався новий етап життя. У далекій країні, серед чужих людей, під пильним оком енкаведистів вони були змушені щомісяця ходити на комендатуру, відмічатися, що не втекли, і писати розписки, що ніколи не повернуться на Батьківщину. Але навіть і тут, далеко від рідного дому, українці не бажали перетворюватися на “нових совєцьких людей” – людей без своєї мови, історії, культури. Попри заборони і переслідування, у землянках звучала українська мова, святкувалися українські свята, влаштовувалися українські весілля. І тільки-но з ув’язнень вийшли перші греко-католицькі священики, маленькі тісні землянки почали перетворюватися на підпільні храми”, – йдеться у листі Блаженнішого.

У своєму послані Глава УГКЦ також згадав душпастирів, які, незважаючи на дуже складні умови, служили для української громади Караганди, – блаженного священомученика Олексія Зарицького, єпископа Олександра Хіру, брата Миколу Шабана та отця Степана Пришляка.

Блаженніший відзначив, що як тільки УГКЦ вийшла з підпілля, то подбала про своїх вірних у Казахстані і почала скеровувати туди своїх душпастирів.

“Уже понад 20 років несе своє служіння для українців Караганди отець Василь Говера. Цей священослужитель є сином спецпереселенця. Колись, у далекому 1947 році, його батька привезли до Казахстану, а рівно 50 років після цього він прибув, щоби послужити нашим вірним на цій землі”, – сказав Блаженніший.

Глава УГКЦ закликав українців Казахстану пам’ятати про землю своїх предків, зберігати свої традиції, мову та культуру. “Є три речі, які допомагають зберегти на чужині власну національну ідентичність, – українська родина, школа і Церква. Завдяки їм наш народ пережив важкі випробування, яких зазнали наші батьки у XX  столітті, і зберігаємо пам’ять про нашу історію там, де ми живемо, навіть так далеко від історичної Батьківщини. А Церква, запевняю, ніколи вас не покине, а завжди підтримуватиме, допомагатиме вам і житиме разом із вами, де ви живете”, – наголосив Блаженніший Святослав.

Після цього о. Юстин Бойко зачитав привітальне слово від Голови ПМВ владики Йосифа Міляна, який в силу поважних причин не зміг приїхати до Казахстану, але передав учасникам Форуму слова привіту та запевнення у молитві.

“Цими днями ми зібралися тут, на Казахській землі, щоб спільно згадати та ще раз переосмислити жорстоку подію в історії нашого народу, що мала місце 70 років тому – депортацію. Вже не так багато залишилося свідків тих буремних днів, але ми, як їхні нащадки, не можемо пустити цю подію в небуття, адже пам’ять про минуле є запорукою побудови успішного майбутнього, – наголосив владика Йосиф у своєму листі. – Сьогодні як голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ я хочу згадати та подякувати в першу чергу тим, які, незважаючи на примусове переселення на чужі землі, зуміли зберегти любов до Бога і України та передати їх своїм нащадкам. Саме до них сьогодні можна сміливо віднести слова автора Листа до Євреїв, який каже: «Пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і, дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру» (Євр. 13,7).

Єпископ підкреслив, що віра є тією чеснотою, яка допомогла українському народові жити на чужині та зберегти свою духовну, національну та культурну ідентичність. «Бог і Україна» – саме це гасло об’єднувало наших людей в Україні і на поселеннях та вказувало правильну дорогу побудови майбутнього. Воістину, святою є земля, на якій стоїмо, адже тут склали до кінця свою цілопальну жертву сотні тисяч тих, які вірили і довіряли Богу! – зазначив Голова ПМВ. – Вірмо в те, що робимо та просім Бога, щоб послав нашому людові на Казахських землях ревних провідників на церковній і народній ниві, як просить про це Господа у молитві праведний митрополит Андрей Шептицький!”

У свою чергу о. Андрій Гах розповів про роботу Пасторально-міграційного відділу і як виникла ідея проведення Форуму мігрантів у Казахстані. Священик відзначив, що минулого року ПМВ проводив Форум мігрантів у Фатімі (Португалія), а цього року вирішили провести такий захід для українців на Сході. “У січні ми вже говорили про це з о. Василем Говерою.  Первісно ідея була дуже широка і Форум мав охопити всі країни колишнього Радянського Союзу. Врешті решт зупинилися на двох країнах – Казахстан і Росія. І ще до нас долучився представник Киргизької Республіки. Це зумовлено великими відстанями і економічними можливостями”, – зауважив о. Андрій.

Він відзначив, що Форум покликаний консолідувати громадське життя українців в країнах Східної Європи та Азії та сприяти оживленню життя Церкви та громадських організацій.

Також до учасників Форуму звернувся представник Посольства України у Казахстані. “Ми свою відповідальність розуміємо. Наше завдання – працювати на захист українців і українства у всьому світі”, – зазначив перший секретар Посольства Леонід Ясинський.

У рамках Форуму мігрантів відбудеться дві сесії: “Духовний вимір українців у площині пост-радянського простору” і “Громадське життя українців та виховання майбутнього покоління”.

Сьогодні зранку в Римо-католицькому кафедральному соборі Караганди відслужили Божественну Літургію для учасників Форуму, а після цього відбулася міжнародна науково-практична конференція на тему: “Депортація народів в епоху тоталітаризму: історичні уроки”. Крім того, відбулася презентація книг, документів та спогадів про депортацію українців до Казахстану. Також у рамках Форуму у Караганді відбудеться відкриття та освячення пам’ятника депортованим українцям.