Глава УГКЦ: «Богопосвячені спільноти показують нам реальність присутності Царства Божого у «царстві людському»

Богопосвячені особи покликані свідчити про Царство Небесне, відчуваючи себе членами великої спільноти! Їхнє завдання – показати реальну присутність вічного у теперішньому. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час своєї доповіді «Очікування Церкви щодо богопосвяченого життя у сучасному світі», в рамках І Міжнародної асамблеї вищих настоятелів і настоятельок спільнот богопосвяченого життя УГКЦ, яка цими днями триває у Львові в Патріаршому домі.

«Євангеліє розповідає, що Христос, звертаючись до своїх учнів, говорить такі слова: «Істинно кажу вам, є між вами деякі, які не зазнають смерті, поки не побачать Царства Небесного, яке приходить у силі», − саме на цих словах Глава Церкви вирішив побудувати свій виступ. На початку своєї доповіді Блаженніший Святослав також наголосив, що Церква, насамперед, є Божим народом.

«Покликання чи сутність богопосвяченого життя є ніщо іншим, як видимим знаком присутності між нами Царства Небесного. Того Царства, про яке ми покликані свідчити як богопосвячені особи, ще не зазнавши фізичної смерті. Тепер як богопосвячені особи ми повинні являти світові Його силу, дійсність, дієвість», − зазначив Предстоятель.

За словами Глави УГКЦ, сутність богопосвяченого життя саме в східному християнстві завжди розумілася в світлі його есхатологічного значення. «Ви маєте показати віруючим у що вони вірять, що вони очікують. Богопосвячена особа, яка посвятилася задля Царства Небесного, до чого кличе її монастир і згромадження, є особою християнської надії… Іншими словами, саме богопосвячені монаші спільноти показують нам реальність присутності вічного у теперішньому – Царства Божого у «царстві людському», − розповів доповідач.

Під час виступу Блаженніший Святослав заохочував, щоб учасники І Міжнародної асамблеї ділилися між собою досвідом про те, як ми повинні бути дітьми Східної Католицької Церкви у тій країні та культурі, де нас кличе Господь. «Не менш важливим є питання ідентичності. Не тільки в монашому житті, а в питанні Східної Католицької Церкви, якою є наша Церква, як найбільша, що живе у різних країнах і культурах. Це питання є непросте», − зазначив Предстоятель і додав, що на сьогодні є ще одним викликом «бути свідком вічного в дочасному, здійснювати це в особливий спосіб буття східного християнина».

На думку Блаженнішого Святослава, ми повинні здійснювати наше свідчення в певний конкретний історичний період, бо це додає нам особливого значення і змісту. Оскільки зараз ми живемо в секуляризованому світі, в якому споживаємо ту саму культуру. Тож потреба відчуття вічності є однією з нагальних. За таких обставин ми маємо запитати себе: як ми віримо у Бога? «Не є легко вірити в Господа. Це щось, в чому ми кожного дня повинні зростати. Є ще інше поняття. Ми повинні також жити своєю вірою в Бога», − сказав Глава УГКЦ.

На завершення Предстоятель наголосив, що ми повинні відчути себе членами великої спільноти, а цьому також має послужити Патріарша комісія у справах монашества УГКЦ