Ватиканський дипломат про цінності чесного спорту

Католицька Церква завжди розглядала спорт як вираження всього буття людини і визнає, що спортивна діяльність пов’язана з вихованням та формуванням, з людськими взаємостосунками й інтеграцією і, врешті, з духовністю й цілісністю. Про ці три аспекти, через які спортивна діяльність може сприяти мирові та розвиткові, говорив у своїй доповіді архиєпископ Іван Юрковіч, Постійний Спостерігач Святого Престолу при структурах ООН в Женеві, виступаючи 28 листопада 2017 р., під час Надзвичайної сесії Міжнародного Альянсу чесного спорту.

Архиєпископ Юрковіч зазначив, що вчення Церкви щодо спортивної діяльності зосереджене, насамперед, на її виховному потенціалі та розглядає її як засіб цілісного розвитку людини. Він процитував слова Папи Франциска, який у Посланні з нагоди Чемпіонату світу з футболу 2014 року зазначив:

«У занятті спортом ми можемо побачити метафору життя. В житті потрібно “тренуватися”, прагнути досягнути важливих результатів. Дух спорту стає образом жертв, потрібних для зростання в чеснотах, необхідних для формування характеру людини. Для того, аби людина могла вдосконалюватися, потрібне всеціле й послідовне “тренування”, і набагато більше зусиль потрібно для досягнення миру між “вдосконаленими” людьми! Потрібно багато «тренуватися». Представник Святого Престолу підкреслив також, що «Церква завжди цікавилася питаннями, пов’язаними зі спортом, бо вона високо цінує все, що конструктивно сприяє гармонійному та повному розвиткові людської особи, її тіла й душі».

Торкаючись теми ролі спорту в інтеграції та міжнародній солідарності, доповідач зазначив, що приналежність до команди допомагає людині долати будь-яку форму егоїзму та ізоляції, бо праця в команді – це нагода зустрітися й перебувати з іншими, допомагати один одному, змагатися, шануючи одні одних, і зростати в братерстві.

Отже, спорт, за словами архиєпископа Юрковіча, є засобом виховання людей до щедрості, дружби й пошани, а також солідарності. В цьому контексті він високо оцінив нову стратегію ООН, спрямовану на сприяння Глобальним Правам Людини через реалізацію спортивних програм, що сприяють поширенню толерантності й примирення, та подоланню несправедливості й упередження. Він додав, що на глобальному рівні збільшується визнання ефективності гуманітарних програм, що використовують спорт як один із своїх засобів у геополітичному та культурному контекстах.

Прикладом досягнень у цій сфері є співпраця Міжнародного Олімпійського Комітету (IOC) з Верховним комісаром ООН з питань біженців, які з 1996 року працюють над проектами в таборах біженців та зонах переселення в усьому світі. За словами доповідача, участь команди біженців в Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро 2016 р. була великим успіхом. Він зазначив, що участь десятьох молодих чоловіків і жінок, які втекли зі своїх країн, шукаючи захисту, «змусила нас ще раз відкрити первісну цінність цієї події, оскільки вона відома давньою традицією сприяння мирним міжнародним стосункам між різними народами».

Спорт допомагає долати економічні інтереси й егоїзм – це ще один аспект спортивної діяльності, на який звернув увагу Представник Святого Престолу при ООН. Він закликав захищати спорт від «матеріалістичної культури, яка спричинила нерівність у всьому світі, змушуючи 767 мільйонів людей жити в умовах крайньої бідності». Оскільки «в спорті, як і в житті, важливо змагатися за результат, але ще важливіше грати добре і справедливо», потрібно дбати про те, щоб зберегти чесність у спорті.

«Надзвичайно важливо подолати економічні інтереси та логіку індивідуалізму, аби сприяти цілісності спорту, – наголосив архиєпископ Юрковіч. – І саме цим займається Міжнародний Альянс чесності спорту, оскільки він має на меті сприяти найвищим стандартам чесної гри в керівництві спорту, особливо, у сферах належного управління, фінансової цілісності та чесності спортивних ставок».

На завершення Ватиканський дипломат закликав міжнародне співтовариство дотримуватися свого зобов’язання дбати про те, щоб спортивні та глобальні питання були дедалі більш інклюзивними та вирішувалися справедливо. Церква, за його словами, надає великого значення спортивним зв’язкам, за умови, якщо вони не спонукають окрему особу, або країну до самовпевненості. «Навпаки, спорт повинен вчиняти спортсменів уважними до інтересів інших й вести їх до почуттям братерства й чесності, які сприяють формуванню громадянського суспільства, де конкуренція замінює антагонізм, де домовленість замінює конфлікти, а лояльне змагання – озлоблену опозицію», – заявив архиєпископ Іван Юрковіч.