Ватикан: нова інструкція про мощі у Церкві

«Мощі у Церкві: автентичність і зберігання», – таку інструкцію приготувала Конгрегація в справах святих. Її було оприлюднено у Ватикані в суботу, 16 грудня 2017 року. Цим документом регламентуються різні питання, пов’язані із поводженням із мощами святих.

У вступі до документу зазначається, що мощі у Церкві завжди були об’єктом пошани та уваги, оскільки тіло блаженних і святих, призначене до воскресіння, було на землі живим храмом Святого Духа та засобом їхнього освячення, визнаного Апостольською Столицею через беатифікацію та канонізацію. Але вони не можуть були представлені для вшанування вірними без належного ствердження церковною владою їхньої автентичності.

Традиційно, мощами великого значення вважається тіло блаженних чи святих, або їх значна частина чи вся повнота праху, що походить із кремації. Таким мощам дієцезальні єпископи, єпархи, особи, прирівняні до них правом та Конгрегація в справах святих присвячують особливу увагу та пильність, аби забезпечити їхнє збереження й вшанування та запобігти зловживанням. Отож, вони повинні зберігатися в спеціальних опечатаних ємностях, встановлених у місцях, які гарантуватимуть безпеку, шануватимуть священний вимір та сприятимуть культові.

Мощами меншого значення є малі фрагменти тіла блаженних і святих, а також предмети, які були в безпосередньому контакті з ними. Вони також повинні, по можливості, зберігатися опечатаними. Їх також слід зберігати та шанувати в дусі релігійності, уникаючи будь-яких форм забобонності й комерціалізації.

Схожі правила щодо зберігання слід застосовувати й до останків слуг Божих та праведників, щодо яких тривають беатифікаційні та канонізаційні процеси. Але доки вони не прославлені через беатифікацію чи канонізацію, їхні останки не можуть втішатися жодним прилюдним культом чи привілеями, які зарезервовані виключно для тіл тих, які були беатифіковані чи канонізовані.

Нова інструкція заміняє попередню від 2007 року та стосується дієцезальних єпископів, єпархів та осіб, які до них прирівнюються згідно з правом, як також усіх тих, які беруть участь у різних процедурах, пов’язаних з мощами святих і блаженних та останками слуг Божих і праведників.

У тридцяти восьми статтях документу описано канонічну процедуру перевірки автентичності мощей та останків, забезпечення їхньої збереженості, поширення вшанування мощей через канонічне пізнавання, видобування фрагментів та їх упакування, перенесення та відчуження мощей. Уточнено, що саме є необхідним для того, аби отримати згоду Конгрегації в справах святих для проведення згаданих операції та процедура, якої слід дотримуватися під час перегринації (паломництва) мощей.

Зокрема, вказується на те, що особою, компетентною для здійснення різних процедур, які стосуються мощей чи останків, є місцевий ієрарх, отримавши попередню згоду Конгрегації в справах святих. Перед тим, як розпочати будь-яку процедуру такого характеру, необхідно також отримати згоду від спадкоємців. А якщо заплановано паломництво з мощами іншими дієцезіями та єпархіями, єпископ повинен отримати письмову згоду кожного дотичного ієрарха.

В інструкції пояснюється, що всі особи, які беруть участь у здійсненні різних операцій, що стосуються мощей, таких як ексгумація, автентифікація чи виокремлення фрагментів, повинні заздалегідь присягнути чи пообіцяти вірно виконати свої завдання.

Документ також підкреслює, що абсолютно забороняється комерціалізація (тобто обмін мощів на якісь предмети чи гроші) та продаж (тобто, передача прав власності на мощі за відповідну ціну), як також виставлення мощей у невідповідних чи профануючих місцях.