На Львівщині освятили хрест на місці спаленого монастиря, збудованого митрополитом Шептицьким

Поблизу Львова, у селі Скнилів 17 грудня освятили кам’яний хрест на місці давнього монастиря монахів-студитів Української греко-католицької церкви.

У радянський час історію цього монастиря забули, і заборонили про неї згадувати. Це була Скнилівська лавра Антонія Печерського, заснована митрополитом Андреєм Шептицьким.

На початку ХХ століття землю під лавру, неподалік Львова, придбав митрополит УГКЦ Андрей Шептицький.

«Історія Скнилівської лаври це початок історії студитів. У центральній частині пам’ятного знаку, який встановлено на місці лаври, студитський хрест, який є символом Студійського монашества, яке завдяки Божій волі зародилось і всупереч складним історичним подіям і несприятливим умовам розвивалось», – наголосив ініціатор встановлення пам’ятного знаку, отець УГКЦ Юстин Бойко.

Восени 2017 року, через понад сто років, на місці, де була лавра, встановили хрест. До 1918 року у Скнилівській лаврі проживали близько півсотні монахів. Монастир був частково зруйнований у 1914 році, а студитів тоді мобілізували до війська. У роки українсько-польської війни у 1918 році лавра була цілком спалена польськими солдатами. Ті з монахів, які не загинули у цій трагедії, спершу жили у Львові на Вулецьких горбах, де їм митрополит Андрей Шептицький придбав дім і землі. А у 1919 році вони стали монахами Унівської лаври, відновленої Андреєм Шептицьким, яка діє донині.