Чи Христос дійсно є центром мого життя? Друга адвентова проповідь у Ватикані

«Кожне Різдво, також і цьогорічне, може стати першим справжнім Різдвом у нашому житті», – наголосив у своїй другій адвентовій проповіді о. Раньєро Канталамесса, Проповідник Папського Дому, яку він виголосив для Папи та Римської Курії у п’ятницю, 22 грудня 2017 року. За його словами, для кожної людини джерелом життя є те, що Христос народився саме для неї.

Але чи дійсно Христос є центром мого життя? Роздумуючи над питанням про те, яке місце Ісус займає в історії людини, проповідник підкреслив, що Христос є центром притягання історії та часу. А тому слід дати відповідь на ключові запитання: «Чи Христос є також центром мого життя, моєї малої особистої історії? Мого часу? Він займає там центральне місце лише теоретично, чи також і фактично? Чи Він є лише абстрактною істиною, чи прожитою?».

Отець Канталамеса стверджує, що в житті більшості людей відбувається подія, яка ділить його на «до» і «після». Для одружених нею, на загал, є шлюб, для священика – свячення. Святий Павло вододілом свого життя назвав зустріч з Христом.

Що ж слід чинити для того, щоб також досвідчити те, що пережив Апостол Народів та багато інших людей? Проповідник Папського Дому підкреслив, що «особиста зустріч з Христом – це подія, яка може трапитися в будь-який момент». У цьому контексті він процитував слова Папи Франциска з Апостольського напоумлення Evangelii gaudium:

«Заохочую кожного християнина, в якому б місці та ситуації він не перебував, оновити саме сьогодні свою особисту зустріч з Ісусом Христом, або, принаймні, прийняти рішення дозволити Йому себе зустріти, невпинно шукати Його кожного дня. Не існує причини, задля якої хтось міг би вважати, що це запрошення не для нього, бо ніхто не є виключеним із радості, принесеної Господом».

Проповідник звернув увагу на те, як в наш час вислів «до Христа» і «після Христа» замінюється поняттями «до нашої ери» та «нашої ери». Міняється спосіб вираження, але суть речей не міняється: час залишається тим самим та лінійно прямує вперед.

«Христос є центром цієї лінії, Тим до Кого все прямує перед Ним, і від Кого все залежить після Нього. Назвавши себе “Альфа і Омега” історії, Воскреслий запевняє, що Він не лише поєднує в Собі початок із кінцем, але Він Сам є безпочатковим початком та кінцем, автором створення та звершення».