Папа: Віра передається свідченням та мужністю проповідування

Передавання віри було провідною думкою проповіді Папи Франциска, яку він виголосив під час ранкової Святої Меси в каплиці «Дому святої Марти» у п’ятницю, 26 січня 2018 року. Святіший Отець коментував уривок з другого Послання святого Павла до Тимотея, в якому Апостол народів згадує про «щиру віру» свого учня й послідовника.

В світлі слів святого Павла Папа підкреслив слова, що вказують на те, як відбувається передавання віри. Насамперед, «син», як Апостол називає Тимотея; далі згадуються «мама і бабуся», й врешті, «свідчення». Святий Павло, так би мовити, «породив» віру Тимотея через «безумство проповіді», а в своєму листі згадує також і про «пролиті сльози», бо він не «підсолоджує» звіщення Євангелія напівправдою.

Святіший Отець підкреслив, що проповідування «не може бути літеплим». «Проповідування, – зауважив він, – завжди є, дозвольте мені так сказати, “ляпасом”, який бентежить та спонукає прямувати вперед. Святий Павло сам пише: “Безумство проповіді”. Так, безумство, бо це означає навчати, що Бог став людиною, був розп’ятий, а пізніше воскрес… Коли святий Павло промовив до мешканців Афін, то вони сказали: “Добре, послухаємо тебе післязавтра…” (…). В проповідуванні віри завжди є “крихта безумства”, й спокусою для проповідника є фальшивий “здоровий глузд”, тобто, пересічність».

Далі проповідник вказав на свідчення, як ще один елемент передавання віри. Він підкреслив, що свідчення «підсилює слово». «Як же вони люблять одні одних», – казали сучасники про перших християн, розпізнаючи в них Христових послідовників. А що сьогодні скаже стороння особа, завітавши на парафію і почувши, про що говорять вірні? Замість говорити про любов, виникає бажання сказати: «Дивіться, як вони перемивають одні одним кісточки».

«Хіба можна передавати віру в атмосфері, настільки отруєній плітками, обмовами? Ні. Лише свідченням. “Глянь, отой ніколи не обмовляє інших, а цей робить діла милосердя, той йде відвідати, якщо хтось захворіє… Чому вони так чинять?”. Виникає цікавість: чому людина так живе? Свідчення пробуджує оті “чому”, через які передається віра: бо він – віруючий, бо йде слідами Ісуса», – сказав Папа, підкреслюючи, яке лихо, натомість завдає антисвідчення, що відбирає віру чи послаблює її.

«Материнство» – це третє слово, яке стосується передавання віри, про яке святий Павло згадує в Посланні до Тимотея, пишучи: «Пригадую собі ту щиру віру, що у тобі, яка перш була вселилась у твою бабуню Лоїду та у твою матір Евніку». «Віра передається в материнському лоні, в лоні Церкви, – пояснив Святіший Отець, – бо Церква є матір’ю, а продовженням материнства Церкви є материнство мами, жінки».

В цьому контексті проповідник розповів, що в Албанії познайомився з черницею, яка під час комуністичної диктатури була ув’язнена. Час від часу охоронці відпускали її прогулятися, й вона завжди ходила вздовж річки. Сторожа вважала, що вона лишень прогулюється, в той час, як інші жінки приносили своїх дітей, а вона приховано христила їх водою з річки.

«Хочу запитати: чи всі матері та бабусі схожі до тих двох, про яких пише святий Павло?» – вів далі Папа, зауваживши, що йому доводилося чути, що мовляв, дитина «навчиться пізніше, коли піде на катехизацію». Святіший Отець зізнався, що йому прикро бачити дітей, які не вміють перехреститися: вони знають, що слід щось робити, й роблять руками якісь знаки, бо мама чи бабуся не навчила як слід.

«Часто думаючи про речі, яких навчають під час приготування до подружжя наречену та майбутню маму: чи її вчать, що вона мусить передавати віру?» – підкреслив проповідник, підсумовуючи: «Просімо в Господа, щоб навчив нас бути свідками, проповідниками, аби навчив матерів і бабусь передавати віру».