«Бог кличе всіх. Відповідаймо Надії». Підсумки зустрічі РЄКЄ про покликання

«Бог має життєвий проект для кожного! Сьогодні, як і вчора, Христос кличе чоловіків і жінок відповісти на їхнє особисте покликання», – цими словами розпочинається комюніке за підсумками зустрічі представників європейських єпископатів, відповідальних за душпастирство покликань, що відбувалася в столиці Албанії місті Тірані від 28 лютого до 3 березня 2018 року. Вони зібралися, щоб обговорити красу християнського покликання. Особливим контекстом стало 20-річчя документу «In Verbo tuo» (За Твоїм словом), присвяченого душпастирству покликань в Європі.

На основі обміну думками під час пленарних зустрічей та під праці в групах, учасники мали змогу побачити багатство досвіду в цій ділянці, представленого різними церковними структурами з метою пристосування душпастирства покликань до викликів світу, який постійно змінюється. У дійсності, поряд з «традиційними» формами такого душпастирства, як от молитовні зустрічі, адорація, табори й волонтерство, існують нові форми, такі як відеоролики, інтернет-кампанії, тощо, спрямовані на те, щоб засвідчити красу покликання до священства чи богопосвяченого життя.

Як зазначив єпископ Оскар Кантоні, що очолює «Європейську Службу Покликань», тобто, відділ у справах покликань Комісії в справах молоді Ради Єпископських Конференцій Європи, що була організатором зустрічі, в душпастирстві покликань «ми не розпочинаємо з нуля, але маємо численні вказівки, що є плодом багатого спільного досвіду в цій сфері в різних країнах Європи, в світлі документа “In Verbo tuo”, двадцятиріччя якого відзначаємо».

Саме в світлі цього документа о. Амедео Ченчіні, викладач Папського Салезіянського Університету та Інституту Психології Папського Григоріянського Університету, представив аналіз актуального стану покликань в Європі. Запропоновані дані показують, що вислів «криза покликань в Європі» не є точним. Бо хоч відчутною є негативна покликаннєва тенденція, що є плодом секулярної ідеології, це справджується лише щодо деяких покликань, які можемо назвати «класично-традиційними», хоча присутні сигнали, які свідчать як про триваючу плідність цих покликань, так і про існування нових форм досвіду покликань до посвяченого життя, які розширюють самі поняття покликання та посвячення.

З доповідей учасників можна відзначити чітку тенденцію пов’язувати душпастирство покликань з іншими сферами душпастирства, зокрема, з душпастирством молоді. Чимало доповідей підкреслили важливу працю, розпочату різними церковними дійсностями в рамках приготування до Синоду Єпископів на тему «Молодь, віра і розпізнавання покликання», що в жовтні відбуватиметься у Ватикані.

Делегати також відзначили, що зростає усвідомлення того, що відповідальність за душпастирство покликань лежить на всій християнській спільноті, що породжує різноманітні ініціативи, які залучають інші сфери душпастирювання. Це, зокрема, чіткіше видно на прикладі покликання до рукоположеного священства. Таке покликання є Божим даром для Церкви і для світу, й тому до нього не можна ставитися в індивідуалістській манері, адже воно потребує підтримки всієї спільноти віруючих. А щодо покликань до богопосвяченого життя, підкреслено важливість того, щоб душпастирство у цій сфері мало чітко виражений синодальний характер.

Наступну зустріч відповідальних за душпастирство покликань в європейських єпископатах заплановано провести в перший тиждень липня 2019 року.