«Для того щоб ділитися, не обов’язково бути багатим», – думки Глави УГКЦ про багатство

Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у прямому ефірі чергового випуску інтерактивної програми «Відкрита Церква» на «Живому ТБ» 22 березня роздумував про суть багатства людини. Крім цього, Предстоятель Церкви пояснив, кого можна вважати справді багатою людиною.

З точки зору Божого Слова, Святого Євангелія, ми розуміємо поняття «багатство» не в сенсі наявності чи відсутності матеріальних ресурсів. Ми намагаємося збагнути його з точки зору наявності чи відсутності всіх необхідних засобів для повного, всебічного розвитку людської особистості.
Йдеться не так про матеріальні речі (багатство), не про те, що ми маємо і чого не маємо… Мова йде про те, наскільки всі ті засоби, які має сьогодні людина, суспільство, в якому вона живе, дає їй необхідні умови для розвитку її особистості.
Джерелом усякого блага, джерелом нашого життя, метою нашого життя є сам Господь Бог. Ми всі повинні почуватися перед Ним убогими. Каже Христос у блаженствах: «Блаженні вбогі духом, бо їхнє є Царство Небесне».
З іншого боку, Боже Слово нас запрошує багатіти в Бозі. Ми чуємо таку фразу в Євангелії: «Глядіть і бережіться всякої зажерливості, бо не від надміру того, що хто має, залежить його життя» (Лк. 12, 15).
Багатіти в Бога означає ділитися багатством, ділитися тим, що я маю. Для того щоб ділитися, не обов’язково бути багатим: можемо ділитися своїм часом, увагою, знаннями, уміннями, талантами, ресурсами. Уміти бути багатим – це мистецтво, якого навчає нас Боже Слово.
Той, хто справді вміє бути багатим, як говорив Блаженніший Любомир, той вміє тим багатством послужити ближньому. Цікаво, що коли ми усвідомлюємо, що ті земні блага, які ми маємо, навіть як нашу власність, мають універсальне призначення, то вони допомагають нам не тільки багатіти накопиченнями земних благ, а й багатіти навіть тоді, коли ми їх роздаємо.
Праведний митрополит Андрей Шептицький говорив так: «Остаточно, коли завершимо наше земне життя, нам залишиться лише те, що ми віддали ближньому». Мені б хотілося, щоб ми навчилися багатіти, – багатіти в Бога! І завершили наш земний шлях не так з повними кишенями, як з повним серцем, повними руками добрих діл, як і могли б стати перед обличчям нашого Бога.