Ким для нас є Бог

Чоловік чи жінка, віруючий чи атеїст, інтелектуал чи простолюдин, праведний чи ні, як це не парадоксально, але Бог є незмінно однаковий для усіх, ВІН ТОЙ, ЩО Є у своїй любові, щедрості, доброті, милосерді, простоті, співчутті, розумінні, Він той, Хто наповнює світ усіма цими та багатьма іншими почуттями.

Він той, Хто сотворив неосяжний всесвіт і цю крихітну та неймовірно затишну землю для мене особисто і рівно ж для всіх людей.

Він той, Хто невсипущо чуває над нами вночі, і від ранку й до вечора невідступно супроводить нас у наших падіннях і здобутках, впродовж усього земного життя.

Він той, Хто бачить і радіє за кожен наш, навіть найдрібніший, успіх і той, Хто плаче за невдачі і падіння кожного з нас, навіть того, кого затаврував і відвернувся від нього увесь світ.

Він той, Хто втішає й розраджує, Хто терпить з нами і бере на себе нашу ганьбу, Хто голодує і мерзне, Хто помирає і гине. Кожного разу від сотворення світу і до Свого другого пришестя Він помирає наново з кожною людиною, щоби відтак воскресити кожну душу і дарувати їй життя вічне.

Він, як Добрий Вчитель, сіє знання і плекає розум, наповнює життя благодатним і непроминаючим сенсом, дарує звільнення від неволі переступів і пересудів.

Він той, Хто не змушує і не нав’язує Своєї волі, залишаючи право остаточного вибору за людиною, Хто поважає і погоджується з моїм рішенням, яким гірким не було би воно для Нього.

Він той, Хто віддає себе мені і кожному з нас, віддає себе всеціло, без роздумів і вагань, не залишаючи для Себе нічого, що існує у цьому і майбутньому віці.

Він той, хто без задуми зійшов на землю і кинувся рятувати мене і мільярди таких як я, Хто замість мене особисто і усіх нас став перед неправедним судом, отримав за нас смертний вирок, був зганьблений та страчений у незнаних для більшості людей муках.

Він не просто і не лише Бог, Творець, Господь – Він Батько, Він найвірніший Товариш і найрідніший Брат, Він той, Хто ніколи не зрадить, не покине, не зречеться людини, навіть якщо й людина зречеться Його.

Він не потребує нашої прослави, наших молитов і поклонів, добрих справ і навіть нашої віри, бо ВІН ТОЙ, ЩО Є – ВІН СУЩИЙ. Все це потрібно нам, як необхідні повітря та їжа для життя тіла, так усе це потрібно для буття усієї людини, як «душі живої».

Чим я, чим і як кожен з нас може віддячити за цей невимовний дар?! Одиноко – ЛЮБОВ’Ю. «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом». Люби Його безмежно і вічно, як мала дитина, що в душевній простоті і підсвідомій довірі обіймає матір свою. Люби, бо все решта – молитви і поклоніння, прослава, наше людське милосердя і добрі справи є всього лише наслідком цієї великої і всеосяжної любові до свого Творця і Спаса. Люби і тоді, як старозавітній Енох будеш на щомить «ходити із Богом», перебувати у Його присутності та у Його святості, і подібно до Діви Марії твоя відповідь Йому завжди буде ствердною «нехай буде мені згідно з словом Твоїм!»

Зенон Боровець