Папа про любов до Бога і до ближнього як дороговкази священичого життя

«Особливо молюся за те, щоб ви могли зростати, дедалі більше поглиблюючи ваші стосунки з Господом і вашу уважність до інших, зокрема, до тих найбільш потребуючих», – цими словами Папа Франциск розпочав своєю промову до спільноти Достойної Англійської Колегії, яку вранці у суботу, 21 квітня 2018 р., він прийняв на приватній аудієнції в Апостольському палаці з приводу кількох важливих ювілеїв християнської громади в Англії та Уельсі. Свою промову Глава Католицької Церкви побудував навколо заповіді любові: любові до Господа Бога та любові до ближнього (див. Мк. 12, 30-31), що є двома дороговказами у нашому житті.

Спершу Папа говорив про любов до Бога, зазначаючи при цьому, що дуже приємно бачити молодь, яка готується до того, щоб взяти на себе постійні зобов’язання щодо Господа, які триватимуть усе життя, маючи на увазі приготування до прийняття Святого Таїнства Священства. «Для вас це є важчим, ніж було для мене, з причини сьогоднішньої “культури тимчасовості”, – вів далі Святіший Отець. – Щоб подолати цей виклик і допомогти вам дати автентичну обітницю Богові, життєво необхідно, щоб впродовж цих семінарійних років підживлювати духовне життя, навчившись зсередини замикати двері вашої внутрішньої келії. Таким чином, ваше служіння Богові та Церкві буде підсилене та ви знайдете той мир та щастя, які лише Ісус може дати (пор. Ів. 14, 27). І тоді також і ви, радісні свідки Ісуса, будете адресатами слів святого Філіппо Нері: «Вітай, цвіте мучеників!».

А говорячи про любов до ближнього, Єпископ Риму підкреслив, що духовенство не є свідками Ісуса для себе самих, але для інших, у постійному служінні іншим, а тому слід виконувати це служіння не лише з огляду на почуття, але як послух Господеві, Який нахиляється, щоб обмити ноги Своїм учням (див. Ів. 13, 34). Вселенський Архиєрей також зазначив, що їхнє місійне учнівство не можна жити в ізольованості, але завжди у співпраці з іншими священиками, монахами, монахинями та мирянами.

Далі Папа пригадав, що, іноді, нам важко любити наших ближніх, а тому, щоб священиче служіння було ефективним, воно повинно бути зосередженим та вкоріненим у Бозі, Який любить та підтримує. Лише перебуваючи у такій духовній стійкості, можна терпеливо та незмінно «витримати» інших. Цією внутрішньою стійкістю, цією вірністю любові, відзначалися у своєму житті 44 мученики Англійської Колегії.

А одним із способів, що на думку Єпископа Риму сприяють зростанню у любові до Бога та ближніх, є спільнотне життя. «Я сподіваюсь, що під проводом та натхненням цих святих, ви зможете розвинути те “містичне, контемплятивне братерство, яке вміє дивитись на священну велич ближнього, вміє бачити Бога в кожній людині, яке вміє терпіти прикрості спільного життя” (Ап. Напоумлення Evangelii gaudium 92)».

Папа Франциск, серед іншого, пригадав, що однією із найбільших перешкод у нашому житті є страх, однак, його можна подолати любов’ю, молитвою та добрим настроєм. Саме у такий спосіб можна ставити опір страхові перед труднощами, випробуваннями та постійною боротьбою з гріхом. Звертаючись до присутніх, Папа закликав не боятись також і себе самих та не дозволити, щоб страхи, обмеження та гріхи перешкоджали у священичому служінні. Священик повинен бути тим, який допомагає теж й іншим долати ті страхи.

А на закінчення Святіший Отець закликав спільноту Достойної Англійської Колегії плекати дружні, добрі та здорові стосунки у майбутньому священичому служінні, цінуючи справжніх друзів, які є даром Господа Бога і які допомагають прямувати життєвим шляхом до того, що є справедливим, шляхетним та добрим (див, Фл. 4, 8).