У с.Біличі молилися за прославу Слуги Божого о. Кирила Селецького

22 квітня 2018 р. Б. греко – католицька громада с. Біличі, що на Старосамбірщині, разом зі своїм душпастирем о. Віталієм Дзиндзюрою і сестрами Згромадження св. Йосифа ОПДМ, молилися за прославу Слуги Божого о. Кирила Селецького з нагоди століття від дня його смерті.

Життя о. Кирила тісно пов’язане з Біличами: там він зустрів свою майбутню дружину і робив перші кроки на священичій ниві. Закінчивши богословські студії, працюючи учителем Дрогобицької державної гімназії імені Франца Йосифа I, молодий Кирило познайомився з Емілією, донькою о. Миколи Івасівки, що був адміністратором Білича (Горішнього). У 1859 році молоді побралися. Пізніше саме в тому селі, в храмі Чуда Арх. Михаїла, о. Кирило виконував своє священиче служіння від 9 квітня 1863 р. до 1 травня 1865р. Отже, це була друга парафія в якій довелось служити о. Кирилу після ієрейських свячень.

У своїй книжечці «СВОЯ ХАТА» за 1868 р. о. Селецький в оповіданні Где-но що за громаду Білиньку хвалить громаду с. Біличі, що після жахливої пожежі, внаслідок якої згоріла повністю церква, люди так собі взяли Бога до серця, що власними силами за рік змогли відбудувати храм.

Сучасна ситуація села є подібною. Мальовниче с. Біличі, завдовжки 6 км, має два православні храми і тільки 15 родин належить до УГКЦ. Проте ця невеличка громада вірних у 2017 році, за короткий відрізок часу, возвела величний дерев’яний храм Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа.

З нагоди ста літ від дня переставлення до вічності о. Кирила Селецького, сестри св. Йосифа вже традиційно в тому році, подарували вірним с. Біличі ювілейну медаль. Монахині впевнені – колишніми парафіянами Слуга Божий опікується і після смерті.