Стежками нашої спадщини. Про золочівських героїв 1923р.
Золочівський цвинтар на Підвійттю відкрила австрійська влада, коли кінцем ХVІІІ століття Галичина перейшла під її владу. Оскільки старий цвинтар знаходився в межах міста, а цього не дозволяло австрійське законодавство, міський цвинтар було перенесно за межі тогочасного міста. До певної міри цвинтар є своєрідним літописом міста, але й Галичини. Тут поховані і прості й видатні люди. І не одна трагічна історія з літопису міста має тут своє відображення.
Сьогодні буде мова про трьох молодих хлопців, яких польська окупаційна влада розстріляла у 1932 році, звинувативши їх у терористичні діяльності, хоча насправді жодних доказів такої діяльності, судячи із написів у тодішній пресі, звинувачення так і не змогло представити. Єдиним «жахливим» злочином була приналежність хлопців до Української військової організації.
Громадська ініціатива прагне гідно вшанувати полеглих героїв, встановивши на їхніх могилах пам’ятники. Зусилля громадської ініціативи можна підтримати долучившись до її старань.
Контактні телефони членів громадської ініціативи по встановленню пам’ятників розстріляним у 1923 р. членвам УВО у Золочеві:
Керівник: Анатолій Чекідна – +380969562030
Учасники: Роман Шалева – +3800677722046
Адам Мокринський – +380973443935
Марко Бігус – +380986677074
About The Author
