«Він так жив, що кожен з нас міг відчитати в його життєвих кроках, що значить бути людиною по Гузару» – Єпископ Йосиф Мілян

«Він ніколи нікому не казав, що для нього бути людиною, але він так жив, що кожен з нас міг відчитати в його життєвих кроках, що значить бути людиною по Гузару» – про це говорив Преосвященний Владика Йосиф Мілян, Єпископ-помічник Київської архиєпархії, під час вечора пам’яті Блаженнішого Любомира.

У своєму слові Архиєрей зауважив, що пророк Ісая говорячи про себе, розкриває свою роль у світі: «Він прийшов як маленький каганчик світла у цей світ. Щоб його змінити просвіщенням власної душі власного світла. Він каже, що не замовкне заради Сіону і заради Єрусалиму. Чи не торкається це слово Блаженнійшого Любомира пророка, стовпа і світоча нашої Церкви, який світить нам вже з крипти цього Собору?»

Ведучи далі Владика звернув увагу: «Він зрозумівши, що хтось інший може просвітити Його народові, Його Церкві, Його державі, суспільству більше ніж він, який бачитиме не тільки серцем і душею, але бачитиме, ще й фізичними очима і заради Світла він зрікся патріаршого престолу. Заради світла, заради цього великого сіяння, великого смолоскипу, Божого світла у серці всіх і кожного, можна сказати, що у його випадку. Та попри своє зречення Блаженніший Любомир продовжив свою місію. Він мав відвагу, сміливість, а може і завдання дальше бути світлом для цього світу, відповідати завданню Церкви – бути сіллю Землі. Тому чувся до обов’язку казати народові своєму правду, закликати до гідности і проголошувати Христову благовість і морально етичні Божі закони у цьому світі».

Єпископ також зазначив, що Блаженнійший Любомир був дуже уважний до кожної людини: «До Блаженнішого приходили люди різних рівнів, профілів, ґатунків. Він абсолютно знав, хто що вартує в цьому суспільстві, в цій державі, але Він був настільки делікатний настільки вирузумлений, що нікому, ніколи не вибирав очей. Він вмів всіх достойно і гідно прийняти: «Чим можу послужити?» Були його слова» – наголосив Архиєрей.

Далі єпископ додав: «Дорогу до Бога Блаженнішого Любомира ніхто не повторить. Можемо лише навчитися, утвердитися, покаятися, взяти з досвіду а може просто нарешті запалитися, щоб загорівся наш життєвий вогник. Щоб і ми стали світлом, та виконали Божий закон».

Завершуючи Владика наголосив: «Будьте світлом! Очевидно таке завдання не з легких. Але є на це рада. Є на це сила з гори, сила Божа, Благодать небесного Бога, Отця і Сина Святого Духа. Тому згадуючи сьогодні його просте добре і славне ім’я, спробуймо ще раз відновити світло власної душі. Щоб світло власних сердець, світло власного Божого духа освітило нам шлях у майбутнє, просвітило нам дорогу до миру і силу, аби відповісти своєму покликанню і виконати у цьому житті Божу волю, як у своєму житті міг це зробити Любомир».

Прес-служба Київської архиєпархії