В Івано-Франківську відбулась особлива зустріч, спланована самим Блаженнішим Любомиром

6 червня для семінарійної спільноти Івано-Франківської духовної семінарії ім. священномученика Йосафата та центрального офісу Бюро УГКЦ з питань екології став особливим днем, адже всі разом із племінницею та похресницею Блаженнішого Любомира (Гузара) п. Марією Рипан мали можливість відзначити першу річницю відходу Великого Українця та Патріарха до Дому Отця Небесного.

Поважна гостя з Канади в архієпархіальному конференц-залі презентувала дуже цінне видання «Найдорожча Мамусю!», якого вона є упорядником і яке побачило світ у видавництві УКУ.

На початок зустрічі о. Олесь Будзяк, ректор семінарії, розпочав святковий захід молитвою та, від імені архієпископа і митрополита Івано-Франківської архієпарії, Високопреосвященного владики Володимира (Війтишина), привітав п. Марію і всіх присутніх.

Похресниця світлої пам’яті Блаженнішого Любомира вразила всіх розповідями про її хресного батька: про його людяність, про велику любов до своєї родини та особливо – про його листування з рідною мамою, яку ніжно називав «Найдорожча Мамусю!».

Із презентації всім стало зрозуміло, що Блаженніший Любомир був видатною постаттю в особливий спосіб через те, що він найперше був люблячим, повним пошани сином до своїх батьків. Унікальністю даного видання є те, що його листування із рідними – це черговий беззаперечний доказ і свідчення того, що він був не лише Великим Патріархом, але Людиною, якою все життя прагнув бути.

На завершення презентації о. Володимир Містерман, заступник керівника Бюро УГКЦ з питань екології, подякував родичці кардинала Гузара за чудове свідчення про свого люблячого вуйка, сказавши, що: «сьогоднішню нашу зустріч Блаженніший Любомир підготував ще понад 10 років тому, коли, дбаючи про розвиток Патріаршої курії, покликав до життя Екобюро».

Окремим бажанням п. Марії було побачити те місце, в якому був реалізований, за її словами «чудовий проект» про Блаженнішого Любомира, а саме: Церковно-екологічний календар на 2018 рік, який Екобюро присвятило його екологічному вченню.

Відвідавши центральний офіс церковно-екологічної інституції, побачивши діяльність та людей, які за заповітом Блаженнішого Любомира працюють на церковно-екологічній ниві, поважна гостя від’їхала зворушена та задоволена від того, що пам’ять про її Великого родича зберігається живою також і через екодіяльність УГКЦ.