Застереження Конгрегації доктрини віри щодо творів Ентоні Де Мелло
Сьогодні минає 30 років з дня, коли Конгрегація доктрини віри видала Застереження стосовно творів індійського єзуїта о. Ентоні Де Мелло. З огляду на популярність його творів в Україні пропонуємо читачам ознайомитись із перекладом тексту цього Застереження.
Конгрегація доктрини віри
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ЩОДО ТВОРІВ отця Ентоні Де Мелло, ТІ
Індійський священик-єзуїт о. Ентоні Де Мелло (1931-1987) є широко відомим завдяки його численним публікаціям, які, перекладені багатьма мовами, поширились багатьма країнами світу, хоча не всі ці тексти були авторизовані ним для публікації. Його твори, які часто мають форму коротких історій, містять вагомі елементи східної мудрості. Вони можуть стати допомогою у досягненні самоконтролю, в подоланні обмежень і почуттів, які не дають нам бути вільними, а також у безтурботному ставленні до різних мінливостей життя. Особливо у своїх ранніх творах о. Де Мелло, виявляючи вплив духовних течій буддизму і даосизму, залишався в рамках християнської духовності. У тих книжках він розглядає різні типи молитви: прохання, заступництва та похвали, а також роздуми над таємницями життя Христа і т.п.
Однак, вже в певних уривках його ранніх творів, а ще більше в пізніших публікаціях, можна зауважити прогресивне відхилення від основної суті християнської віри. На місце об’явлення, що прийшло в особі Ісуса Христа, він ставить інтуїцію Бога без форми і образу, до тої міри, що говорить про Бога як про чисту порожнечу. Щоб побачити Бога достатньо подивитись прямо на світ. Про Бога неможливо щось сказати; єдине, що відоме – це невідомість. Ставити питання про Його існування – це вже нонсенс. Цей радикальний апофатизм призводить навіть до заперечення того, що Біблія містить дійсні твердження про Бога. Слова Писання є вказівками, які служать лише для того, щоб привести особу до тиші. В інших уривках судження про священні релігійні тексти, не виключаючи Біблію, стають ще більш суворими: вказується, що вони не дають особі слідувати власному здоровому глузду і спричиняють до того, що особа стає дурною і жорстокою. Релігії, включаючи християнство, є однією з основних перепон для віднайдення істини. Цю істину, однак, автор не визначає у її змісті. На його думку, вважати, що Бог якоїсь релігії є єдиним – це просто фанатизм. «Бог» вважається космічною реальністю, невизначеним і всюдисущим; а особиста природа Бога ігнорується і на практиці відкидається.
Отець Де Мелло демонструє вдячність за Ісуса, «учнем» якого він себе декларує. Однак він розглядає Ісуса як вчителя на рівні з іншими. Єдиною відмінністю від інших людей є те, що Ісус «не спить» і є цілком вільним, в той час як інші – не є. Він не визнає Ісуса як Сина Божого, а просто як того, хто навчає нас, що усі люди – діти Божі. Окрім того, заяви автора про кінцеву долю людей викликають збентеження. В одному місці він говорить про «розчинення» в безособовому Бозі, як сіль розчиняється у воді. У багатьох місцях, питання долі після смерті вважається неважливим; цікавити повинно лише теперішнє життя. З огляду на це життя, оскільки зло є просто незнанням, не існує об’єктивних правил моралі. Добро і зло є просто розумовим оцінюванням, що накидається на реальність.
У зв’язку із тим, що було подано, можна зрозуміти як, відповідно до автора, будь-яке вірування чи визнання віри чи то в Бога, чи в Христа, не може перешкоджати особистому доступу до істини. Церква, перетворивши слово Боже в Святому Письмі на ідола, зрештою вигнала Бога з храму. В результаті вона втратила авторитет навчати від імені Христа.
Цим Застереженням, з метою захистити добро християнських вірних, ця Конгрегація заявляє, що згадана вище позиція не сумісна з католицькою вірою і може спричинити велику шкоду.
Верховний Понтифік Іван Павло ІІ, на аудієнції для кардинала-префекта, що підписався нижче, погодив це Застереження, прийняте на Звичайній Сесії цієї Конгрегації, і дав наказ про її публікацію.
Рим, Конгрегація доктрини віри, 24 червня 1998 року, в урочистість Народження Івана Хрестителя
+ кардинал Йозеф Ратцінґер
Префект
+ Тарчізіо Бертоне, С.Д.Б.
Архиєпископ-емерит Верчеллі
Секретар
© Переклад «Католицький Оглядач» 2018
About The Author
