Німецький єпископат оприлюднив документ про причастя не католиків у подружжі

«Беручи до уваги той факт, що загальне допущення некатолицької сторони міжконфесійного подружжя до повної участі в Євхаристійному богослуженні неможливе, вимагається особистого рішення, прийнятого в сумлінні, до якого сторони повинні дійти після зрілих роздумів та розмови з парохом або іншою уповноваженою в душпастирстві особою». Такою є центральна думка напрямних ліній, прийнятих у лютому 2018 року Німецькою Єпископською Конференцією двома третинами голосів.

Причастя стосується всієї Церкви

Документ «Разом з Христом на дорозі до єдності. Міжконфесійні подружжя та спільна участь в Євхаристії» викликав дискусію в місцевій Церкві, а кілька ієрархів звернулися за роз’ясненнями до Апостольської Столиці. На початку травня у Ватикані відбулася зустріч представників німецького єпископату з очільниками деяких відомств Римської Курії. Під час розмови з кардиналом Райгардом Марксом, Головою Німецької Єпископської Конференції, що відбулася 11 червня, Папа Франциск апробував оприлюднення цього документу як призначеного для подальшого поглиблення.

«Беручи до уваги той факт, що прийняття святого Причастя ніколи не є лише індивідуальною подією, але завжди стосується церковної спільноти, особисте рішення вимагає повнішої інтеграції в життя Церкви», – йдеться в документі, який цим пояснює необхідність душпастирських бесід для того, щоб знайти «добре вирішення для кожного окремого випадку».

Серйозний душпастирський виклик

Мова йде про серйозний душпастирський виклик. Понад 40% церковних шлюбів у Німеччині є міжконфесійними, й тому ієрархи не можуть занедбати свою відповідальність щодо них. Канонічне право передбачає уділення Святих Тайн Покання, Євхаристії та Оливопомазання некатоликам, але в нагальних ситуаціях.

На думку німецьких єпископів, такою «невідкладною ситуацією» є та, коли «віра, яка спонукала чоловіка та жінку взаємно дарувати себе та приймати один одного в таїнстві подружжя, веде до прагнення разом приймати святе Причастя», але бракує відкритого шляху, що уможливлює «відповісти на це прагнення з благословенням Церкви». І якщо не вдасться дати відповідь на цю «духовно важку ситуацію», це несе загрозу для самого є подружжя, «що ґрунтується на любові Христа до Церкви».

Необхідність відповідального розпізнавання

Ієрархи, зокрема, посилаються на Апостольське напоумлення «Amoris laetitia», яке говорить про «душпастирський підхід також і до питання Причастя». Воно, серед іншого, стверджує, що з огляду на «безліч відмінностей конкретних ситуацій» не є доцільним «юридичне врегулювання канонічного характеру», але, радше, заохочення до «відповідального, особистого і душпастирського розпізнавання окремих випадків». А це, як нагадують німецькі єпископи, вимагає також належного приготування та духовного оновлення пастирів.

«Заохочуємо всі міжконфесійні пари шукати нагоди для діалогу зі своїм парохом чи іншою особою, уповноваженою займатися душпастирською опікою, щоб дійти до прийняття рішення, що шануватиме особисте сумління та берегтиме єдність Церкви», – читаємо в документі, в якому ієрархи підкреслюють, що «цими напрямними» вони прогнуть послужити «свободі сумлінь, відповідальності віри та мирові в Церкві».