Святіший Отець під час зустрічі з Блаженнішим Святославом подякував УГКЦ за свідчення єдності Христової Церкви

Блаженніший Святослав розповів Папі Франциску про мученицький шлях свідчення УГКЦ, яке було «свідченням єдності Христової Церкви першого тисячоліття з часу Хрещення святого Володимира й особливим свідченням мучеників та ісповідників за церковну єдність у XX столітті». «Цей мученицький шлях нашої Церкви – визнання особливої місії наслідників апостола Петра як видимих служителів єдності Христової Церкви», – наголосив Глава УГКЦ у розмові зі Святішим Отцем.

Особливу увагу Блаженніший Святослав приділив стосункам УГКЦ з іншими Церквами-спадкоємницями Володимирового Хрещення. Він розповів Святішому Отцеві про болючий факт поділу між Православними Церквами в Україні та непоодинокі «ганебні факти інструменталізації Святих Тайн, зокрема Хрещення, для приниження або заперечення християнської ідентичності вірних певних конфесій».

Під час розмови Блаженніший Святослав ще раз висловив Святішому Отцеві позицію УГКЦ щодо переговорів, які ведуться між Православними Церквами та Константинопольським Патріархатом у справі зцілення поділів й об’єднання українського православ’я: «Ми позитивно оцінюємо зусилля щодо подолання поділу в українському православ’ї відповідно до древньої засади salus animarum lex suprema est. Одночасно вважаємо ці процеси внутрішньою справою православної сторони і в жодному випадку не втручаємося в ці процеси й не беремо участі в їх проведенні. Ми переконані, що світська влада повинна забезпечувати необхідні умови для вільного розвитку усіх Церков у нашій державі та неприпустимо з її боку трактувати будь-яку Церкву як державну».

У ході розмови Глава УГКЦ заторкнув тему так званого уніатизму. Він пригадав, що УГКЦ ще в 1993 році пережила процес рецепції Баламандської угоди та, відповідно, відкидає уніатизм як метод у досягненні єдності у Христовій Церкві. «Зокрема очевидним є факт, що найбільшим актом уніатизму у ХХ столітті був Львівський псевдособор 1946 року. Закиди у сторону УГКЦ щодо уніатизму через її активну екуменічну позицію і намагання шукати шляхи для єднання з православними – це ніщо інше, як маніпулювання істиною. Східні Католицькі Церкви самі в собі не є “якимось методом”, але живими членами Христової Церкви, які не лише мають право на існування, але покликані до місійної та євангелізаційної діяльності», – наголосив Блаженніший Святослав.

Папа Франциск подякував Українській Греко-Католицькій Церкві за її мучеництво «як ісповідь християнської віри та свідоцтво того, що намісник апостола Петра має особливу місію служіння єдності між християнами». Він запевнив свою підтримку УГКЦ і висловив вдячність за її динамічний розвиток й екуменічну відкритість.

Святіший Отець погодився, що будь-які закиди у сторону УГКЦ щодо уніатизму абсолютно безпідставні. Він також подякував їй за активну участь у розбудові українського суспільства на засадах соціальної доктрини Католицької Церкви, її невтручання в політичний процес і плекання справжнього християнського патріотизму, який в жодному випадку не можна інструменталізувати чи маніпулювати ним у досягненні певних церковних чи ідеологічних цілей. Папа Франциск високо оцінив дистанціювання УГКЦ від крайнього націоналізму та засудження нею фактів ксенофобії і расизму.

Святіший Отець також висловив свою близькість до українського народу, який як жертва несправедливої агресії переживає болючий момент своєї історії. Він запевнив у своїй молитві та постійній пам’яті.

Особливу увагу Папа приділив темі польсько-українського примирення, зокрема в рік, коли обидва народи відзначають ювілеї: 100-річчя відновлення своєї державності та 75-річчя Волинської трагедії. Він подякував Блаженнішому Святославові  за книгу «Діалог лікує рани», яка, на його думку, є важливим внеском у зцілення ран минулого у стосунках між двома народами. Папа підтримав ідею підготовки тексту спільного послання між РКЦ та УГКЦ у Польщі й Україні та проголошення святого папи Івана Павла ІІ покровителем українсько-польського примирення.

Глава УГКЦ запевнив Святішого Отця, що УГКЦ супроводжуватиме його та всіх учасників спільної екуменічної молитви за мир на Близькому Сході, яка відбудеться 7 липня в м. Барі (Італія). Папа запевнив, що під час цієї молитви він також пам’ятатиме і про Україну.

Він цілком підтримав ідею Блаженнішого Святослава провести наступного року в Римі зустріч Східних Католицьких Єпископів Європи (COCE) та запевнив свою в ній участь. Головною темою буде «Екуменічна місія Східних Католицьких Церков Європи сьогодні».

На закінчення аудієнції Предстоятель УГКЦ подарував Папі книгу «Переслідувані за правду» видання Українського католицького університету і попросив його апостольського благословення для українського народу.

Секретаріат Глави УГКЦ у Римі