У Ватикані представлено зустріч Папи з Главами Церков Близького Сходу

Зустріч, ідея якої зродилася давно і яка має різні виміри: солідарність, екуменізм і міжрелігійний діалог. Так кардинал Леонардо Сандрі, Префект Конгрегації Східних Церков, під час брифінгу у Ватиканському прес-центрі охарактеризував День молитви і призадуми в наміренні миру на Близькому Сході, що відбудеться 7 липня в південноіталійському місті Барі, представивши цю подію акредитованим журналістам разом з кардиналом Куртом Кохом, Президентом Папської Ради сприяння єдності між християнами.

Уважність Папи Франциска до Сходу

Розпочинаючи своє слово, кардинал Сандрі зауважив, що «відомою є уважність Святішого Отця Франциска, яку він, йдучи слідами своїх попередників», проявляє до Сходу від самих початків свого понтифікату. Вона розвивається у трьох вимірах: в тому, що стосується східних католицьких Церков, діалогу з православними і орієнтальними православними Церквами та міжрелігійного діалогу.

Ідея зустрічі

Префект Конгрегації для Східних Церков розповів, що ідея проведення такої зустрічі, як та, що запланована на суботу в місті Барі, є давньою та походить з різних побажань. Різні Церкви та Патріархи, відвідуючи Рим, зверталися з відповідними пропозиціями безпосередньо до Святішого Отця. Або ж, наприклад, безпосередній письмовий заклик маронітського патріарха від імені католицьких патріархів, надісланий за підсумками їхньої зустрічі, в якому також вказувалося на готовність приєднатися до ініціативи деяких Глав некатолицьких Церков регіону.

Програма зустрічі в Барі

Кардинал Сандрі зазначив, що програма зустрічі складається з двох основних моментів. Першим буде молитва на набережній разом з вірними, які забажають приєднатися до неї особисто або через трансляцію по телебаченні. Другий – це взаємна призадума та слухання, що відбуватиметься за зачиненими дверима в базиліці святого Миколая. Передбачаються дві промови Папи: на початку прилюдної молитви та по завершенні спілкування з Главами близькосхідних Церков. Опісля Святіший Отець та інші учасники зустрічі перейдуть на подвір’я, де випустять в небо голубів, яких їм передадуть діти.

«Це буде пророчий жест, бо саме дітям і молодим поколінням Близького Сходу ми повинні повернути надію, яку лиходійства чи проста байдужість відібрали в них протягом останніх років», – сказав кардинал, додавши: «Барі, місто, в якому зберігаються мощі святого Миколая та вшановується Богородиця Одигітрія, є символічним місцем: присутністю Сходу на Заході, місцем паломництва та причалом надії».

Свідчення різних традицій

Розповідаючи про безпосереднє приготування, Префект Конгрегації Східних Церков зазначив, що ним, з доручення Святішого Отця, займалося саме це відомство, у співпраці з Державним Секретаріатом, Префектурою Папського Дому та Папською Радою сприяння єдності між християнами, в тісному контакті з архидієцезією Барі-Біторно.

Молитву своїм співом супроводжуватиме архидієцезальний хор. До нього приєднаються сольні твори арабською та арамейською мовами, завдяки участі деяких студентів Папського Інституту Сакральної Музики, що належать до халдейської, мелхітської та маронітської Церков. Читання з Євангелії виголосить диякон, що походить із Сирії. Молитва підноситиметься італійською, французькою, англійською, арабською, грецькою, східно- та західносирійською, вірменською мовами.

Особливе місце в екуменічному русі

Кардинал Курт Кох, у свою чергу, зауважив, що Близький Схід є колискою християнства, а тому «займає унікальне місце в русі за єдність християн», який від самих початків переконаний в тому, що «поглиблюючи спільне коріння», християни зможуть знайти дорогу до єдності. Тому й не дивно, що подія, яка дала початок «діалогові любові» між католиками й православними, відбулася саме в Єрусалимі. Мається на увазі спільне паломництво Папи Павла VI та Патріарха Атенагори в 1964 році.

Але, як зауважив очільник ватиканського екуменічного відомства, Близький Схід є також місцем у світі, де «становище християн є найнестабільнішим». Чимало сімей залишають рідні землі в пошуках безпеки та кращого майбутнього, внаслідок чого протягом сторіччя частка християн зменшилася з 20% до 4%.

«Близький Схід, багатостраждальний регіон, є також місцем, де екуменічні стосунки є найсильнішими та багатообіцяючими, зокрема, між православними і католиками», – додав кардинал Кох, виокремлюючи три «основні виміри» діалогу: екуменізм життя, екуменізм святості та екуменізм крові.

Чотири переконання щодо християн на Близькому Сході

Після зауважень екуменічного характеру, Президент Папської Ради сприяння єдності між християнами вказав також на деякі аспекти і переконання Католицької Церкви щодо християн на Близькому Сході. Перше з них звучить: «Християни залишаться в регіоні лише за умови, що буде відновлено мир». Саме тому Церква закликає до миру, а також молиться і постить в цьому наміренні.

Другий принцип полягає в тому, що «неможливо уявити Близький Схід без християн», і це не лише з релігійних причин, але й політичних та соціальних, бо християни є «суттєвим елементом рівноваги в регіоні».

Третій аспект – це «необхідність захищати права кожної людської особи та кожної меншини». Тому Церква постійно наголошує на «першості права», що включає релігійну свободу й рівність перед законом, яка ґрунтується «на принципові громадянства, не зважаючи на етнічне походження чи релігійну приналежність».

Врешті, четверте фундаментальне переконання полягає у невідкладній необхідності прямувати шляхом міжрелігійного діалогу.