о. Володимир Фірман: «Розвиваємо благородні ідеї митрополита Шептицького»

Соціальне підприємництво – нове і дещо незрозуміле явище для сучасного українського бізнесу. На противагу європейському, який давно знайомий з таким видом діяльності. Скажімо, Італія вважається історичним центром соціальної кооперації та підприємництва, де різні форми такого бізнесу закріплені на законодавчому рівні, а у Великобританії, для прикладу, нараховується майже 50 тисяч соціальних підприємств. Україна тільки відкриває для себе такий спосіб ведення бізнесу, хоча перші його прояви відбувалися у XX столітті. Його успішно впроваджував митрополит Андрей Шептицький. Сьогодні в УГКЦ цей вид підприємництва набуває дедалі більше обертів. І, очевидно, що серед першопрохідців у цій галузі Марійський духовний центр «Зарваниця». Тут з благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Василія Семенюка діє кілька соціальних проектів. Саме про це наша розмова з ректором Марійського духовного центру та Головою наглядової ради фермерського господарства «Зарваниця Агро» митрофорним протоєреєм Володимиром Фірманом.

– Чому саме «Зарваниця» стала епіцентром заснування та розвитку соціального підприємництва?

– Ми вважаємо себе безпосередніми послідовниками усіх добрих справ великого митрополита Андрея. Адже дослідники його економічної діяльності констатують, що перед Першою світовою війною, перед загрозою гіперінфляції, митрополит перевів усі закордонні вкладення у швейцарські франки. Гроші в австрійських кронах та німецьких марках згодом були знецінені. Тобто, митрополит правильно розумів економічні закони, політику ведення бізнесу. За цей швейцарський капітал він докупив після війни 800 гектарів землі біля Зарваниці. Також у володіннях Церкви були ліс та млин. Очевидно, це приносило прибутки, які митрополит розподіляв на ті чи інші потреби. Сьогодні ми намагаємося відродити усі ці добрі починання великого митрополита.

– Що таке соціальне підприємництво?

– Соціальне підприємництво – це бізнес, метою якого є вирішення соціальних проблем. Прибутки від нього спрямовуються, головним чином, на розвиток бізнесу, громадські справи чи на вирішення гострих суспільних проблем. Воно поширюється на такі галузі, як освіта, охорона навколишнього середовища, боротьба з бідністю, захист прав людини тощо і, будучи незалежним від зовнішнього фінансування, вирішує проблеми безробіття, соціального захисту, громадського залучення. Словом, приносить користь суспільству.

– Хто такі соціальні підприємниці?

– Це люди, які допомагають своїм ближнім та суспільству загалом. Використовуючи нові ідеї та наявні ресурси, вони вирішують соціальні проблеми. А головне, їхня діяльність у підсумку приводить до позитивних соціальних змін.

– Які проблеми суспільства вони вирішують?

– Їх місія досить важлива, оскільки вони вирішують проблему соціальної ізольованості, зокрема працевлаштування безробітних, людей з обмеженими можливостями та соціально вразливих категорій населення. У центрі їх уваги – проблема виїзду працездатного населення за кордон; проблема байдужості жителів, залучення їх до участі в соціальних ініціативах, об’єднання навколо вирішення соціальних проблем. Створення нових соціальних послуг, які залишаються поза увагою великого бізнесу у зв’язку з малоприбутковістю, непопулярністю чи відсутністю професійної підготовки.

– Чим відрізняється соціальне підприємництво від благодійної організації чи традиційного бізнесу?

– Воно перебуває на стику традиційного підприємництва і благодійності. Таке підприємництво бере від благодійності соціальну спрямованість, а від бізнесу – підприємницький підхід. Соціальне підприємництво отримує дохід від власної діяльності, метою якої є пом’якшення або розв’язання конкретних соціальних проблем.

– Митрополит Андрей Шептицький вважається основоположником соціального підприємництва. Які засади його діяльності у цій галузі запозичили ви?

– Як духовний лідер і син свого народу, митрополит Андрей Шептицький дбав і про матеріальне забезпечення українців. У своїх працях він писав, що Євангеліє є дороговказом до економічного добробуту населення. Тож розвивав господарську освіту: заснував школи і ліцеї для дітей-сиріт, школи садівництва і городництва. Створив соціальний фонд стипендій для талановитих дітей. Фінансував та знаходив кредити для розвитку промисловості, будівництва фабрик і заводів, наприклад цегельні, кондитерські, кахельні фабрики. У веденні бізнесу митрополит вчив українців розумно і ощадливо витрачати гроші, але водночас не скупитись на благодійні справи. Він був обережним у підприємництві і намагався уникати ризиків, а радше їх вираховувати наперед. Так, до 1939 року весь бізнес у Німеччині продав, знаючи про небезпеку війни. А ще митрополит вимагав належно платити робітникам, створювати їм добрі умови для праці, страхувати на випадок біди, таким чином, запровадив уже в ті часи «соціальний пакет». Бо найважливішим для провідника Церкви було дотримання й у бізнесі християнських чеснот і Божих законів.

Сьогодні інвестиційні проекти Шептицького призабуті, але у Зарваниці ідеї та принципи, якими керувався митрополит, збереглися та розвиваються. Основна мета – покращити добробут людей і допомогти їм відчути себе повноцінними господарями та незалежними громадянами у своїй державі.

– Які види підприємництва ви розвиваєте?

– На території села діє сільськогосподарське підприємство «Зарваниця Агро», засноване у 2006 році. Воно обробляє 1136 га землі у селах Зарваниця, Вишнівчик та Гвардійськ. Підприємство має свою пасіку, виробляє олію методом холодного віджиму (що сприяє збереженню всіх поживних речовин). Окрім того, «Зарваниця Агро» займається молочно-м’ясним скотарством та свинарством. Підприємство у с. Соколів відновило і обладнало невелику гідроелектростанцію на річці Стрипа, яка постачає електроенергію у загальну мережу.

А ще у Зарваниці діє ТОВ «Агроком», яке займається розливом мінеральної води. Відтак зарваницьку воду можуть пити тернополяни і жителі усіх областей України.

Важливим соціальним проектом у Зарваниці є стоматологічний кабінет «Усмішка», який користується великою популярність не лише у жителів села, а й усієї Теребовлянщини. Молоді спеціалісти після закінчення вишу отримали роботу, а пацієнти – високий рівень обслуговування. Кабінет забезпечений сучасним зарубіжним обладнанням і передовими технологіями, а розклад роботи дає можливість пацієнтам обрати найзручніший для себе час.

Два роки тому у Гвардійську відкрито цех з виробництва вареників, пельменів та інших напівфабрикатів, де працює 10 осіб. Продукція дуже смачна, тому користується великим попитом у регіоні. За останні 26 років село не розвивалося, тому цей соціальний проект став дуже важливим для його жителів.

Цьогоріч у Вишнівчику планується створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Андрей», який займатиметься збором молока та вирощуванням овочевих культур. Завдяки цьому об’єднанню селяни матимуть можливість реалізовувати свою продукцію за достойну оплату.

– Отче Володимире, то скільки осіб працевлаштовано завдяки такій вашій діяльності?

– Завдяки соціальним підприємствам, які діють на території Зарваниці, працевлаштовано майже 70 селян, яким забезпечено фінансову стабільність.

– Як витрачаються кошти, отримані від такої підприємницької діяльності?

– Вони спрямовуються на розбудову Марійського духовного центру, утримання Тернопільської вищої духовної семінарії, колегіуму для дівчат «Знамення», Вишнівчицької школи та дитячого садочку, проведення літніх дитячих таборів «Веселі канікули з Богом». Частина коштів використовується для вирішення соціальних проблем Зарваниці, навколишніх сіл та архиєпархії.

– Якими є ваші пріоритети у царині соціального підприємництва?

– Оскільки безробіття та еміграція, особливо серед молоді, стали викликом нашого часу, то ми й надалі розвиватимемо підприємства, аби якомога більше людей залишалися в Україні, мали гідне матеріальне забезпечення, виховували своїх дітей. Саме тому одним із пріоритетних напрямків у нашій діяльності є покращення матеріально-технічної бази школи та дитячого садочка у Вишнівчику. Ми стимулюємо учнів добре вчитися. А кращі учні, за підсумками навчального року, мають можливість відпочивати у Карпатах чи отримати матеріальну винагороду.

Розмовляла Надія Шподарунок