“Наше завдання — надати якісну медичну допомогу в гідних моральних та духовних умовах”,

Днями у Львові з’явилася ще одна альтернатива для хворих, які очікують на замісну ниркову терапію. Адже у Шпиталі імені митрополита Андрея Шептицького відбулося відкриття відділення гемодіалізу, яке стало другим у місті після такого ж в обласній клінічній лікарні.

“Наша мета — покращувати здоров’я наших співгромадян. Ми турбуємося про гідність хворої людини”, — запевняють о. д-р Андрій Логін, адміністратор Шпиталю імені митрополита Андрея Шептицького та Наталія Ван Доеверен, головний лікар цього медзакладу. Департамент інформації УГКЦ вирішив дізнатися в керівників Шпиталю, чому ж відділення гемодіалізу є надзвичайно необхідним для міста і людей, тож саме про це — далі в нашій розмові.

Про ситуацію проведення процедури гемодіалізу в Україні та світі

Процедура гемодіалізу — це одна із пожиттєвих методик, яку використовують при нирковій недостатності останніх ступенів (IV і V ступеня). Ця процедура може бути припинена лише у разі трансплантації нирки. Ситуація з трансплантацією в Україні також є поки що не найкращою, тож багато наших співвітчизників змушені звертатися до інших країн для здійснення трансплантації. Оскільки це дорога процедура, не кожен громадянин може собі її дозволити. Окрім цього, в бюджеті недостатньо грошей, щоб скеровувати за ці кошти наших громадян до інших країн. Тому процедура гемодіалізу є актуальною і буде актуальною ще впродовж багатьох років.

У світі ситуація зовсім інша. Наприклад, у США та Японії забезпечення пацієнтів діалізним лікуванням становить приблизно 1800 пацієнтів на мільйон населення. Слід зауважити, що захворюваність популяції в різних націях та країнах є приблизно однаковою (тобто потреба в гемодіалізі в Україні, Німеччині чи в США є приблизно однаковою). У країнах Західної Європи забезпечення діалізним лікуванням пацієнтів приблизно становить (якщо вивести середній показник) тисяча пацієнтів на мільйон населення. Що ми маємо в Україні? Серед усіх європейських країн, зокрема країн колишнього СРСР, Україна є майже на останньому місці із показником 140 діалізних місць на мільйон населення.

Про ситуацію проведення процедури гемодіалізу у Львові

У Львові за середньоукраїнськими показниками ми маємо не найгіршу ситуацію. Адже у місті замісною нирковою терапією користуються майже 400 пацієнтів. За останні роки були докладені зусилля і навіть дещо зроблено в цій царині. Наприклад, на Львівщині в районних містах (Новояворівськ, Червоноград, Дрогобич, Турка, а також на порядку денному стоїть питання про відкриття центру і в Золочеві) відкрили центри ниркової терапії. Однак відкриття таких центрів у районах не вирішило проблеми, яка полягає в тому, що ще майже 400 пацієнтів перебувають у черзі та мають примарну перспективу дочекатися омріяного лікування. Слід додати, що в Україні є регіони, які мають значно більшу кількість забезпечення діалізних місць для лікування пацієнтів.

Що стоїть на заваді лікуванню?

Кошторис однієї процедури дорівнює приблизно двом тисячам гривень. Якщо пацієнт перебуває на програмному діалізі, то він потребує приблизно три процедури гемодіалізу на тиждень. Якщо порахувати, то це шість тисяч гривень на тиждень і 24 тисячі гривень на місяць відповідно. Тож для багатьох пацієнтів ця процедура є надто дорогою, щоб її оплатити.

Замісну ниркову терапію у Львові для дорослого населення забезпечує лише одне відділення Львівської обласної клінічної лікарні. Це означає, що відділення гемодіалізу обласної лікарні є, практично, монополістом, який забезпечує пацієнтів цією медичною процедурою.

Варто зазначити, що закупівля процедури гемодіалізу на Львівщині є однією з найвищих в Україні. Це призводить до того, що сотні львів’ян (з огляду на неефективне використання бюджетних коштів) не можуть дочекатися свого лікування і приречені на смерть.

Про відкриття відділення гемодіалізу в Шпиталі Шептицького

Варто наголосити на важливому соціальному та медичному значенні для суспільства (зокрема Львівської області та регіону) нашої спільноти — відкриття другого у Львові відділення гемодіалізу, яке створене в умовах Шпиталю імені митрополита Андрея Шептицького. Шпиталь має одну-єдину мету: ми дбаємо про збереження життя наших громадян з хронічною нирковою недостатністю і про покращення їхнього здоров’я.

Відкрити відділення гемодіалізу — це питання великої інвестиції, якщо йдеться про закупівлю. Ми отримали надзвичайно якісне і сертифіковане, а також апробоване у світі обладнання. Апаратуру медзакладові та витратні матеріали для процедур закупила американська компанія “Бакстер ХелсКер”, яка є одним із лідерів виготовлення медичної продукції. Закупівля обладнання й витратних матеріалів, а також монтажні роботи коштували орієнтовно два мільйони гривень.

Наше завдання — це надати якісну медичну допомогу в гідних моральних і духовних умовах із залученням фахівців різних профілів. Наша мета — покращувати здоров’я наших співгромадян. Ми турбуємося про гідність хворої людини.

Про кількість пацієнтів

Кількість пацієнтів залежить від певних важливих моментів, зокрема від потужності водоочищення. Наше водоочищення може бути розраховане в середньому на вісім діалізних місць. Якщо ми можемо встановити таку кількість діалізних апаратів та надати місця, то інший важливий момент — скільки змін буде працювати кожен з апаратів. Протягом 24 годин на одному апараті може бути продіалізовано три пацієнти (за умови трьох змін). Якщо апарат працює надмірно, то це призводить до ускладнень: недотримання санітарних норм, захворювання на гепатит тощо. Ми плануємо починати працювати в одну зміну, але можемо легко перейти на дві зміни (або і навіть на три) залежно від завантаженості, потреби й кількості пацієнтів.

Про фінансовий “механізм” послуги, спонсорів і жертводавців

Ми, як благодійний фонд, завжди шукаємо спонсорів і жертводавців, оскільки це наша діяльність, яку ми щодня виконуємо. Тому це також стосується відділення гемодіалізу. Наш намір і пошуки повинні увінчатися успіхом. Це означає, що жертводавці будуть готові робити внески для тих, хто потребуватиме гемодіалізу, але це є лише одна з частин коштів. Інша частина коштів надходитиме завдяки соціальному підприємництву. Ми маємо право отримувати дохід за умови, якщо скеровуємо цей дохід саме на статут (статутні цілі: медична діяльність, соціальне служіння, науково-практична діяльність, розвиток програм громадського здоров’я, розвиток медичного волонтерства), тобто на благодійну діяльність. За таким принципом Шпиталь здійснює свою діяльність в інших відділеннях.

Це означає, що ми обслуговуємо не тільки соціально незахищені верстви населення, а також платоспроможних пацієнтів, які з радістю обирають саме цей заклад. Адже коли вони оплачують свою послугу, то в ціну включений певний відсоток (від 5 до 10), який виділяється на благодійність. Отже, той, хто обслуговується в нас, може автоматично долучатися до благодійності. До речі, добрим прикладом такого соціального підприємництва є консультативно-діагностичне відділення, куди чимало пацієнтів звертаються, обираючи саме наш медзаклад, через таку можливість турбуватися не тільки про себе, а й про тих людей, які є поруч.

Ми постійно намагаємося оновлювати ресурси будівлі, бо будинок лічниці збудований 1938 року. Тож будь-які нові ініціативи медичного характеру потребують доведення до сучасних стандартів. Торік ми знайшли жертводавців, які надали нам 10 тисяч євро допомоги для відновлення приміщення, де розташоване тепер відділення гемодіалізу. Цього року для облаштування додаткових технічних компонентів, які є передумовою для розміщення відділення гемодіалізу, ми отримали ще 50 тисяч гривень додаткового фінансування.

Довідка:

Шпиталь імені митрополита Андрея Шептицького, що діє у Львові, заснований у 1903 році “для надання безкоштовної лікарської допомоги вбогим хворим мешканцям Львова та усієї Галичини — без різниці віровизнання й національності”. Ініціатором створення такої лічниці є відомий на той час лікар Євген Озаркевич. На його заклик відгукнулися українські громадські товариства й організації і патріотично налаштовані діячі медицини, науки, культури, правники, священики. Фундатором установи став митрополит Андрей Шептицький. Проіснував такий благодійний медичний заклад до 1944 року. За радянських часів тут була міська лікарня Львова. Під опіку Греко-Католицької Церкви Шпиталь перейшов після проголошення Незалежності України. Зараз сюди можуть звертатися усі, хто має потребу в допомозі медиків.

Оксана Войтко